У парламенті зареєстровано проект Трудового кодексу України, ініційований нардепами-регіоналами Олександром Стояном і Ярославом Сухим. Проект складається з дев’яти книг (444 статті), а також прикінцевих та перехідних положень.
У пояснювальній записці до відповідного законопроекту № 2902 нардепи роз’яснюють, що в порівнянні з чинним трудовим законодавством, у законопроекті:
1. Значно чіткіше, ніж раніше, визначено сферу дії трудового законодавства, в тому числі межі його поширення на відносини з участю іноземних працівників і роботодавців.
2. Включені положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої), Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (ст.4 – недопущення дискримінації у сфері праці, ст .5 – заборона примусової праці, ст.21 – основні права працівника, ст.26 – основні права роботодавця і т.д.).
3. З метою усунення порушень інтересів працівників при ліквідації юридичних осіб та створенні на базі їх майна нових юридичних осіб вперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових відносинах.
4. Встановлено обов’язок роботодавця поважати честь і гідність працівників. Виконання цього забезпечується обов’язком відшкодувати моральну шкоду.
5. Вперше чітко визначено зміст трудової функції працівника та її співвідношення з переліками робіт, що наводяться у кваліфікаційних характеристиках.
6. Виключено дискримінаційне обмеження права працівників, які працюють за строковим трудовим договором, на звільнення за власною ініціативою.
7. З метою надання працівникам, які вступили в строкові трудові відносини, кращих умов для реалізації права на працю, передбачена можливість укладення після закінчення терміну трудових відносин трудового договору на наступний термін, якщо відповідні роботи припиняються тимчасово (у зв’язку з їх сезонним характером і т.п .).
8. Сформульовано положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що надходять до каси або на рахунок роботодавця.
9. Вперше сформульовані загальні правила про склад робочого часу.
10. Статтею 16 передбачено, що акти трудового законодавства регулюють відносини з дня набрання ними чинності і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують матеріальну та дисциплінарну відповідальність особи.
11. Статтею 18 встановлено норму щодо застосування актів законодавства однакової юридичної сили, якими регулюються трудові відносини, у разі їх неузгодженості. У цьому випадку застосовується акт, який є спеціальним для цих відносин. У разі неоднозначного трактування прав працівника чи роботодавця, коли є можливість прийняття рішення на користь того чи іншого, рішення приймається на користь працівника.
12. Статтею 17 передбачена аналогія права, згідно з якою, якщо відносини не врегульовані актами з питань праці, вони регулюються актами трудового законодавства, регулюючими подібні за змістом трудові відносини.
