Щодо оплати праці

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.02.2014 р. N 66/13/116-14

Щодо оплати праці

(Витяг)

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто <…> звернення та в межах компетенції повідомляється.
Відповідно до статті 67 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.
У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Згідно зі статтею 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень) встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем.
Тому норма статті 67 КЗпП поширюється на працівників, які працюють за п’ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з двома (одним – при шестиденному робочому тижні) вихідними днями. Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня та мають третій вільний від роботи день, в даному випадку – понеділок, ця норма не застосовується. Тобто, коли святковий або неробочий день припадає на цей вільний від роботи день, він не переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Згідно з частиною третьою статті 40 Кодексу не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Зазначене обмеження не застосовується до випадку звільнення за пунктом 8 статті 36 КЗпП, оскільки таке звільнення є окремою підставою припинення трудового договору, яке не кваліфікується як звільнення з ініціативи роботодавця.