ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 14.02.2015 р. N 3548/5/99-99-17-03-03-15
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення <…> з питань практичного застосування окремих норм законодавства та в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон N 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”.
Статтею 24 Закону України від 15.11.96 р. N 504/96-ВР “Про відпустки” визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи A I групи.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Відповідно до п. 4.9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. N 454 (далі – Порядок N 454), таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку N 454.
Враховуючи зазначене вище, роботодавець (страхувальник), від якого звільняється працівник, нараховує та відображаєв таблиці 6 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску у складі загальної суми нарахованої заробітної плати (доходу) суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка за бажанням працівника перераховується на рахунок підприємства, на яке він переходить.
|
Голова |
І. Білоус |
