Щодо поширення КЗпП на військовослужбовців

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 24.07.2013 р. N 774/13/84-13

Щодо поширення КЗпП на військовослужбовців

Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України розглянув звернення <…> і в межах компетенції повідомляє.

1. Щодо поширення Кодексу законів про працю на військовослужбовців.

Відповідно до Закону України від 25.03.92 р. N 2232-XII “Про військовий обов’язок і військову службу” військовослужбовці – це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому згідно зі статтею 2 вищезазначеного Закону України військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни.

Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки і відповідальність.

Виходячи з наведеного повідомляємо, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.

2. Щодо встановлення військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей віком до 14 років, гнучкого режиму робочого часу.

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки і відповідальність. Крім цього, до військовослужбовців у випадках, передбачених Конституцією України, у законодавчому порядку запроваджено певні обмеження окремих конституційних прав і свобод.

При цьому частиною 5 статті 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року N 2011-XII визначено, що військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.

Можливість запровадження гнучкого режиму робочого часу зумовлено нормами статті 13 КЗпП та статті 7 Закону України “Про колективні договори і угоди”, згідно з якими питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку є предметом колдоговірного регулювання.

З огляду на те, що норми трудового законодавства не поширюються на військовослужбовців, то гнучкий режим робочого часу не може застосовуватись при проходженні служби військовослужбовців-жінок, які виховують дітей віком до 14 років.