Розпочнемо з того, що застосування роботодавцем практики грошових штрафів для працівників є незаконним.
Трудове законодавство, зокрема Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) не передбачає такого виду відповідальності для працівників, як грошові штрафи.
У статтях 147–152 КЗпП визначено стягнення за порушення трудової дисципліни.
Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
При цьому застосування грошових штрафів статтями 147–152 КЗпП не передбачено.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Також статтями 130–138 КЗпП визначається матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, але це не є тотожнім до штрафів.
Так, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації (далі — підприємство) внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Крім того, стаття 127 КЗпП встановлює обмеження відрахувань із заробітної плати.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. А законодавство України не передбачає застосування грошових штрафів для працівників.
Натомість не можна «легалізувати» систему грошових штрафів і включенням такої умови до трудового договору, оскільки стаття 9 КЗпП зазначає, що умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
Правові наслідки застосування практики штрафів для працівників
Статтею 265 КЗпП встановлюється відповідальність за порушення законодавства про працю.
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на момент виявлення порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у двократному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
- порушення інших вимог законодавства про працю, — у розмірі МЗП за кожне таке порушення.
Глава 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) визначає адміністративні правопорушення в галузі праці.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Згідно зі статтею 41 КУпАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, термінів надання посадовими особами підприємств, незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у т. ч. колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на цьому підприємстві чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 НМДГ.
Спробуйте безплатний доступ до онлайн-системи «КАДРИ.UA» та отримайте готові практичні рішення для будь-якої кадрової ситуації.
Крім того, застосування до працівників штрафів може розглядатися як вчинення мобінгу. Відповідно до статті 22 КЗпП, вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Однією з форм економічного тиску, зокрема, є безпідставне позбавлення працівника частини виплат: премій, бонусів, інших заохочень. Вчинення керівником підприємства мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили, — є підставою для розірвання трудового договору з таким керівником відповідно до статті 41 КЗпП…
Докладніше про правові наслідки застосування практики штрафів для працівників читайте в ексклюзивному матеріалі Вадима Буднікова «Застосування грошових штрафів для працівників: наслідки для роботодавця» на онлайн-платформі КАДРИ.UA — cучасній системі кадрових рішень.
Джерело: КАДРИ.UA
