...
Реєструйся

Трудові відносини з директором на підприємстві: чи є різниця між власником і найманим працівником?


Керувати підприємством, установою, організацією (далі — підприємство)
може як сам власник (засновник), так і найманий працівник, що передбачено статтями 65 та 128 Господарського кодексу України (далі — ГКУ).

Оскільки органам Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) та Державної фіскальної служби України (далі — ДФС) надано «зелене світло» на проведення перевірок, перед власниками бізнесу постали
актуальні питання: як юридично правильно оформити трудові відносини
з директором і яка різниця в такому оформленні між засновником підприємства та найманим працівником.

Директор — власник підприємства

Насамперед розглянемо правомірність здійснення засновником
функцій директора.

Якщо власник підприємства особисто виконує функції директора, то,
звісно, він хоче оптимізувати витрати свого бізнесу. Адже за такого способу
керування підприємством не потрібно себе працевлаштовувати, сплачувати
собі заробітну плату та здійснювати відрахування до бюджету (податок на
доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), єдиний соціальний внесок (далі —
ЄСВ) та військовий збір).

Але для того, щоб у власника не виникло неприємностей у вигляді накладення штрафу на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України
(далі — КЗпП), слід привести статутні документи у відповідність до вимог
чинного законодавства і врахувати поради, викладені нижче.

1

Слід розуміти, що юридично засновник виконує не обов’язки директора
підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника.

2

Укладати трудовий договір із директором-засновником не потрібно.
Якщо такого договору нема, то нема й обов’язку нараховувати або виплачувати засновнику заробітну плату. Тим більше жодна законодавча норма
не зобов’язує власника підприємства укладати угоди з самим собою, в т. ч.
і трудовий договір.

Оскільки згідно із законодавством трудові відносини передбачають оплату працю найманого працівника, то при оформленні повноважень засновника як директора питання про оплату його праці не ставиться.

Є думка, що власник може управляти підприємством без заробітної плати лише за умови припинення або призупинення господарської діяльності
підприємства.

Однак така думка видається хибною, адже законодавством
власнику підприємства надано право здійснювати управління підприємством у будь-який час. Головне, щоб це було передбачено статутом підприємства чи іншими установчими документами.

Тепер детальніше про те, як юридично правильно оформити виконання засновником функцій директора.

По-перше, в статуті підприємства слід зазначити порядок управління підприємством засновником (без оформлення із ним трудових
відносин).

Таке право засновника необхідно оформити рішенням загальних зборів (або рішенням засновника, якщо він один), в якому потрібно
передбачити пункт, що дозволяє виконувати управління підприємством
одному з його учасників.

При цьому на директора-засновника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і йому не нараховується винагорода за виконання представницьких функцій.

4

По-друге, не потрібно видавати наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора, робити запис у трудовій книжці, повідомляти територіальні органи ДФС про початок роботи на посаді директора. Варто пам’ятати про головний принцип роботи дирек –
тора-засновника — він виконує управлінські повноваження, а не трудові.
Не слід давати контролюючим органам зайвий привід визнати діяльність
директора-засновника виконанням трудових обов’язків, за що передбачено
оплату праці та, відповідно, сплату податків та зборів.

По-третє, на директора-засновника недоцільно розробляти посадову інструкцію, оформляти службові відрядження, відпустки, компенсувати йому витрати, оплачувати листки непрацездатності. Все це
лише підтвердить перебування директора-засновника у трудових відносинах із підприємством.

Отже, якщо засновник не перебуває в трудових відносинах із підприємством, не потрібно нараховувати заробітну плату і сплачувати з неї ЄСВ,
ПДФО та військовий збір.

4

Директор — найманий працівник

Процедура оформлення трудових відносин із директором — найманим
працівником повністю протилежна процедурі оформлення директоразасновника, оскільки директор — найманий працівник виконує трудові обов’язки згідно з внутрішніми документами підприємства, офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату та інші трудові гарантії (відпустка,
лікарняний тощо). За такого директора потрібно сплачувати ПДФО, ЄСВ
та військовий збір.

Як же правильно оформити трудові відносини з директором — найманим працівником?

Насамперед статутом підприємства необхідно передбачити виконавчий орган, тобто прописати повноваження директора, порядок його призначення та звільнення.

Для прийняття директора на роботу потрібні:

  • заява про прийняття на роботу директором;
  • наказ (розпорядження) про прийняття на роботу директором;
  • трудовий договір (контракт);
  • запис у трудовій книжці;
  • повідомлення ДФС про початок роботи працівника на посаді ди ректора.

4

Якщо в статуті підприємства прописано, що директор призначається
зборами засновників із укладанням із ним трудового договору (контракту),
то його обов’язково потрібно розробити та підписати. Трудовим договором
(контрактом) визначається строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

4

Кожен власник обирає свій спосіб управління підприємством, який підходить саме йому. Якщо, наприклад, підприємство невелике і власник хоче
оптимізувати витрати, то йому вигідно керувати підприємством особисто,
без оформлення трудових відносин. Але у такому випадку можуть виникнути спори з контролюючими органами, які мають «свою думку» щодо цього.

Якщо ж директором є найманий працівник, з яким оформлюються трудові відносини, на нього поширюються трудові гарантії, зокрема оплата праці,
лікарняних, надання відпустки, зарахування трудового стажу тощо. Але за
такого способу управління підприємством потрібно оформити найнятого
працівника та сплачувати за нього відрахування до бюджету.

статтю опубліковано у журналі «КАДРОВИК.UA» №2,2019

Видання для кадровиків Журнали реєстрації