Підприємство електроенергетичної галузі надає інвалідам ІІІ групи — промислово-виробничому персоналу щорічні основні відпустки від 26 до 28 календарних днів — залежно від стажу роботи і додаткову відпустку — залежно від стажу роботи. Проте під час перевірки на ТЕЦ дотримання соціальних гарантій працівникам, які працюють у шкідливих умовах праці, рекомендовано надавати інвалідам основну відпустку 26 календарних днів, а відпустку за роботу у несприятливих умовах праці додавати до основної. Як правильно надавати інвалідам основні щорічні відпустки?
На запитання відповідає начальник відділу режимів праці, нормування та професійної класифікації департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України Тетяна СТАШКІВ
Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів.
Відповідно до зазначеного у перший рік роботи працівникові — інвалідові ІІІ групи має надаватися щорічна основна відпустка тривалістю 26 календарних днів. Через два відпрацьованих роки з дати укладення трудового договору і надалі тривалість щорічної основної відпустки інваліда ІІІ групи має становити 28 календарних днів і не більше.
Окрім щорічної основної відпустки тривалістю 26 чи 28 календарних днів, зазначеним працівникам можуть надаватися щорічні додаткові відпустки (або за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, або за особливий характер праці, або за ненормований робочий день), а також інші додаткові відпустки, передбачені чинним законодавством.
Наприклад, якщо працівник — інвалід ІІІ групи відпрацював на підприємстві електроенергетичної промисловості чотири роки, то щорічна додаткова відпустка, приміром, за особливий характер праці тривалістю 7 календарних днів йому має надаватися понад щорічну основну відпустку тривалістю 28 календарних днів (28 + 7). Якщо він працює на цьому підприємстві менше двох років, зазначена додаткова відпустка йому надається понад щорічну основну відпустку тривалістю 26 календарних днів (26 + 7).
