На підприємстві встановлено такий режим роботи: з понеділка по четвер — з 9.00 до 18.00, п’ятниця—з 9.00 до 16.45, обідня перерва — з 13.00 до 13.30. Тривалість робочого тижня — 40 год. Як це відобразити в табелі обліку використання робочого часу? Чи можна проставляти в усі робочі дні 8 годин? Чи може в цьому разі застосуватися підсумований облік робочого часу?
Типову форму табеля обліку використання робочого часу (форма № П-5; далі — Табель) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489. Сама назва цього документа відповідає його головному призначенню — вести облік використання робочого часу,а це означає, що в Табелі має чітко відображатися, скільки робочих годин відпрацював працівник.
Чіткість ведення Табеля потрібна ще й для того, аби правильно та об’єктивно розслідувати нещасні випадки. Наприклад, якщо в Табелі зазначено, що працівник перебував на роботі 8 год., а нещасний випадок трапився в наступні зайві 30 хв. роботи після 18.00, то комісія із розслідування нещасного випадку пов’яже його з виробництвом. Якщо ж нещасний випадок трапиться у п’ятницю після 16.45 за прохідною підприємства, а в Табелі буде зазначено 8 робочих годин, то можуть виникнути труднощі з його кваліфікацією — такий, що стався в робочий час, по дорозі з роботи чи, може, у побуті?
У нашому випадку працівник відповідно до графіка роботи підприємства перебуває на своєму робочому місці: з понеділка по четвер — 4 дні по 8 год. 30 хв., що в сумі становить 34 год., у п’ятницю — 7 год. 15 хв. Саме такі цифри мають бути відображені в Табелі. Отже, тривалість робочого тижня фактично становить 41 год. 15 хв., а не 40 год., як зазначено в запитанні. Згідно зі статтею 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Підприємства й організації під час укладення колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. Тобто законодавець дозволяє зменшувати тривалість робочого часу на тиждень, а не збільшувати її. У нашому випадку графік роботи підприємства складено неправильно: допущено необґрунтоване збільшення робочого часу за тиждень на 1 год. 15 хв. Аби уникнути порушення, можна збільшити перерву для відпочинку й харчування або ж скоротити тривалість робочого дня. Наприклад, у п’ятницю робочий день може закінчуватися не в 16.45, а в 15.30. Час, відпрацьований працівником понад норму, — 1 год. 15 хв. — вважається надурочним. Якщо такий час було запроваджено графіком роботи підприємства, то це треба відкоригувати й не допускати перевищення норми робочого тижня.
Згідно зі статтею 106 КЗпП, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
Володимир КИБА, правовий інспектор праці Київської міської ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості
Докладніше — у журналі «Довідник кадровика» № 9, 2016
