Загальні положення проходження альтернативної служби

Дата публікації: 17.07.2020

Альтернативна (невійськова) служба — це служба, яка запроваджується замість проходження строкової служби і має на меті виконання обов’язку громадянина перед суспільством.

Право на альтернативну службу мають громадяни України, які відповідають таким вимогам:

• підлягають призову на строкову військову службу (за віком, статтю, станом здоров’я);

• виконання військового обов’язку суперечить їх релігійним переконанням;

• вони належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, як зареєстрованих, так і тих, що діють без реєстрації статуту (перелік таких організацій затверджено Постановою «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 10 листопада 1999 року № 2066 (далі — Постанова № 2066);

• документально підтвердили істинність своїх переконань (довідка релігійної організації, наявність релігійної освіти чи певного духовного сану, інші документи);

• щодо яких відповідною комісією місцевої державної адміністрації прийнято рішення про направлення на альтернативну (невійськову) службу замість проходження строкової військової служби.

 

Треба знати!

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни України, які звільнені відповідно до законодавства від призову або яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу.

 

Проходження альтернативної служби регулюється:

• Законом «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII (далі — Закон № 1975);

• Положенням № 2066;

• Постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 р. N 2066» від 31 грудня 2004 року № 1795 (далі — Постанова № 1795).

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких насамперед пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста. Відповідний перелік видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, які проходять альтернативну (невійськову) службу, затверджений Постановою № 1795.

Не пропустіть — новий номер газети «КАДРИ І ЗАРТПЛАТА», № 13 (157) — спецвипуск «ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНІ НА ПІДПРИЄМСТВІ»

Для передплатників газети «КАДРИ І ЗАРПЛАТА» спецвипуск уже доступний  у форматі електронної версії газети «КАДРИ І ЗАРПЛАТА»

Газета «КАДРИ І ЗАРПЛАТА». Передплачуйте на півроку/рік — 68940/68941

 

Порядок направлення працівника на альтернативну службу

Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин України, якій підлягає призову на строкову службу, не пізніше ніж за 2 календарних місяці до початку призову особисто подає письмову заяву до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем проживання.

Рішення місцевої держадміністрації про направлення на альтернативну службу протягом 5 календарних днів видається заявникові та надсилається у військовий комісаріат, в якому він перебуває на військовому обліку.

Особа, щодо якої місцева держадміністрація прийняла відповідне рішення, має звернутися протягом 5 календарних днів до військового комісаріату, в якому вона перебуває на військовому обліку. Після проходження особою призовної комісії військовий комісаріат протягом 5 календарних днів повідомляє відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації про рішення призовної комісії.

Протягом періоду проведення призову відповідний структурний підрозділ місцевої держадміністрації приймає рішення про конкретне місце проходження громадянином альтернативної служби, яке визначається переважно в межах населеного пункту за місцем проживання.

 

Треба знати!

Особа, направлена на альтернативну службу, не має права відмовлятися від місця її проходження, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації.

 

Не менш як за 10 днів до початку строку проходження альтернативної служби громадянину видається направлення для проходження згаданої служби за формою згідно з додатком 3 до Положення № 2066. Про видачу зазначеного направлення повідомляється військовий комісаріат, у якому особа перебуває на обліку. Таке направлення надсилається також роботодавцю, де особа проходитиме альтернативну службу.

Військовий комісаріат знімає громадянина з військового обліку та видає йому військовий квиток з відміткою «Знятий з військового обліку у зв’язку з рішенням місцевої держадміністрації від _________ № __ про проходження альтернативної служби. Протокол призовної комісії від _________ № __».

Працівник, стосовно якого прийнято рішення про направлення його на альтернативну службу, має бути звільнений з роботи, оскільки він проходитиме альтернативну службу шляхом укладення трудового договору на визначеному для цього державному або комунальному підприємстві. Законодавчою підставою для припинення трудового договору є п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП). Застосування саме цієї правової норми для розірвання трудових відносин підтверджується й Листом № 18210/0/2-18/52.

Підставою для видання роботодавцем наказу про звільнення працівника у зв’язку з направленням його на альтернативну службу (Зразок наказу про звільнення працівника у зв’язку з направленням його на альтернативну службу ви можете знайти у розділі «Зразки документів») є направлення для проходження згаданої служби. Згідно з наказом до трудової книжки працівника вноситься відповідний запис (Зразок внесення до трудової книжки запису про звільнення у зв’язку з направленням на альтернативну (невійськову) службу ви можете знайти у розділі «Зразки документів»).

Чи потрібно звільняти працівника, якщо він проходитиме альтернативну (невійськову) службу на підприємстві, на якому працював до направлення на цю службу? Така ситуація законодавством не передбачена, але, проаналізувавши норми Закону № 1975 та Положення № 2066, можна дійти висновку, що працівника, направленого для проходження альтернативної (невійськової) служби, потрібно звільнити та знову прийняти на роботу за строковим трудовим договором на час проходження такої служби. Якщо цього не зробити, виникнуть правові наслідки, які унеможливлюватимуть виконання положень законодавства щодо проходження альтернативної служби.

 

Гарантії працівникам, що проходять (проходили) альтернативну службу

Громадянам, яких звільняють з роботи у зв’язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачують вихідну допомогу в розмірі 2 мінімальних заробітних плат (ст. 4 Закону № 1975, ст. 44 КЗпП).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону № 1975 за громадянином, який проходить альтернативну службу, зберігається попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві.

Працівник, що проходив альтернативну службу користується переважним правом на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників протягом 2 років з дня звільнення з альтернативної служби.

Час перебування на альтернативній службі зараховується до страхового стажу. Цей час також зараховується до безперервного стажу та стажу роботи за спеціальністю за умови, що особа не пізніш ніж протягом 3 календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи.

 

Порядок проходження альтернативної служби

Розглянемо дії адміністрації підприємства, на якому працівник проходитиме таку службу.

Нагадаємо, що громадяни України проходять альтернативну службу відповідно до Закону № 1975 та Положення № 2066. Згідно зі ст. 6 Закону № 1975 строк альтернативної служби в півтора рази перевищує строк проходження строкової військової служби. Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону № 2232 строки строкової військової служби в календарному обчисленні становлять для:

• солдатів і матросів, сержантів і старшин — до 18 місяців;

• осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр, — до 12 місяців.

Відповідно строк проходження альтернативної служби становитиме 27 місяців, а для осіб із вищою освітою (спеціаліст, магістр) — 18 місяців. Слід зазначити, що в п. 33 Положення № 2066 міститься застаріла норма щодо строків служби, яка не відповідає наведеним вище положенням законодавства.

Громадянин зобов’язаний з’явитися для проходження альтернативної служби у визначене в направленні місце (підприємство) і строк. Місцева державна адміністрація завчасно, як вже було згадано вище, надсилає на підприємство, де особа проходитиме альтернативну службу, направлення. У разі неприбуття без поважних причин на місце проходження такої служби протягом 3 календарних днів роботодавець повинен негайно повідомити про це відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1975 трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та підприємством здійснюються на підставі письмового строкового трудового договору. Його укладення саме в письмовій формі є обов’язковим. Строковий трудовий договір буде підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу для проходження альтернативної служби.

 

Описание: G:\МП\Кадри&ЗП\2020\КІЗ_№_8_(7-8)_спец\3_На_верстку\+восклик.jpg  Типової форми письмового строкового трудового договору як для загальних випадків, так і на час проходження альтернативної служби законодавством не затверджено. Тож підприємство, на якому проходитиме альтернативну службу працівник, має розробити такий договір самостійно. Бажано виконати цю роботу спільно з працівниками структурного підрозділу місцевої державної адміністрації, яка направила особу для проходження альтернативної служби.

За основу такого строкового договору можна взяти форми трудових договорів, контрактів (згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору), розроблених органами державної влади та затверджених відповідними наказами.

Під час складання строкового трудового договору необхідно керуватися положеннями ст. 15 Закону № 1975, відповідно до якої трудові відносини з працівником, який проходить альтернативну службу, регулюються законодавством про працю, крім винятків, передбачених Законом № 1975. У трудовому договорі мають бути в обов’язковому порядку зафіксовані всі умови, які відрізняються від умов, передбачених у колективному договорі та правилах внутрішнього трудового розпорядку (додаткові пільги та гарантії, індивідуальні режим або графік роботи тощо), а також винятки, передбачені законодавством про альтернативну службу. Під час встановлення режиму праці та відпочинку враховуються, якщо це можливо, особливості віросповідання стосовно роботи у вихідні дні без зменшення кількості встановлених робочих днів.

 

Треба знати!

Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗпП).

 

Прийняття на роботу на час проходження альтернативної служби оформлюється наказом (Зразок наказу про прийняття на роботу на час проходження альтернативної служби ви можете знайти у розділі «Зразки документів»). Підставами для його видання є направлення для проходження альтернативної служби, заява працівника про прийняття на роботу та строковий трудовий договір.

Відлік строку альтернативної служби розпочинається з дня, коли особа фактично приступила до роботи на підприємстві та який визначено наказом про прийняття на роботу. У разі несвоєчасної явки для проходження альтернативної служби з поважних причин, що не перевищує 7 календарних днів з дня, зазначеного в направленні, трудовий договір укладається з дня фактичної явки особи на підприємство. Документи, що підтверджують причини несвоєчасної явки, негайно надсилаються до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

Враховуючи те, що в додатку 5 до Положення № 2066 наведено порядок записів, що вносяться до трудової книжки працівника, який проходить альтернативну службу (Зразок внесення до трудової книжки запису про проходження альтернативної (невійськової) служби ви можете знайти у розділі «Зразки документів»), а також те, що відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці повинні точно відповідати тексту наказу, складається наказ про прийняття на роботу на час проходження альтернативної служби. У такому випадку використовувати для видання наказу типову форму № П-1 (затверджена Наказом № 489) недоцільно.

 

Роботодавець зобов’язаний забезпечити громадянина зазначеною в направленні для проходження альтернативної служби роботою і протягом 5 календарних днів повідомити про це відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, надіслати їй корінець направлення.

Громадянин, який проходить альтернативну службу, не може призначатися на посади, що передбачають виконання функцій представників органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків. громадянину, який перебуває на альтернативній службі, може бути надано роботу за професією, що відповідає визначеним у розд. 2–9 Класифікатора професій (п. 30 Положення № 2066).

У разі якщо робота, зазначена в направленні для проходження альтернативної служби, потребує відповідної кваліфікації, особа може її виконувати лише за наявності документа, що підтверджує відповідну освіту та рівень кваліфікації. Професійна підготовка та перепідготовка громадян здійснюється в індивідуальному порядку безпосередньо на підприємстві, де вони проходять альтернативну службу.

Під час проходження альтернативної служби особі надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. За перший рік такої служби відпустка надається після відпрацьованих 11 календарних місяців (п. 42 Положення № 2066). За бажанням особи відпустка без збереження заробітної плати із зарахуванням до строку проходження альтернативної служби може бути надана їй у разі смерті дружини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), рідних брата, сестри тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад, а в разі хвороби перелічених осіб, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 13 календарних днів.

До строку альтернативної служби не зараховуються: відпустка у зв’язку з навчанням у вечірніх або заочних закладах освіти, час перебування під адміністративним арештом, прогулів та скорочення тривалості робочого часу. При цьому строк альтернативної служби продовжується на невідпрацьований час

У разі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, де громадянин проходить альтернативну службу, роботодавець зобов’язаний повідомити відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації не пізніше ніж за 2 календарних місяці про дострокове розірвання трудового договору.

Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або в місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання. У разі проходження особою альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, роботодавець зобов’язаний надати їй з дня початку служби місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло.

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк такої служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.

Відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації може змінити місце проходження альтернативної служби з урахуванням суспільних потреб.

Під час проходження альтернативної служби громадянин має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з мотивованою заявою щодо зміни місця проходження служби, а також дострокового звільнення з неї на підставах, передбачених Законом № 1975.

 

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права:

• ухилятись від проходження альтернативної служби;

• брати участь у страйках;

• займатися підприємницькою діяльністю;

• навчатися у закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;

• відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації.

 

Альтернативна служба припиняється достроково у разі:

• призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;

• визнання громадянина непридатним за станом здоров’я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

• виникнення в громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий обов’язок і військову службу;

• засудження громадянина до позбавлення волі;

• порушення вимог ст. 8 Закону № 1975.

У разі самовільного припинення або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов’язків роботодавець має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору.

Роботодавець не має права в односторонньому порядку достроково розірвати трудовий договір із громадянином, який проходить альтернативну службу. Рішення місцевої держадміністрації щодо дострокового припинення такої служби є обов’язковим як для роботодавця, так і для громадянина.

Після звільнення з альтернативної служби особа протягом 5 календарних днів зобов’язана стати на облік у військовому комісаріаті за місцем проживання.

 

Юрій Васильєв, начальник відділу кадрів Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, полковник запасу.