Запитання гарячої лінії


Працівник — особа з інвалідністю відмовляється надати індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю. Чи має право роботодавець відсторонити його від роботи? Чи враховується такий працівник під час визначення нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю?

Ні, не має.

Так, ураховується.

Конституцією України декларовано всім рівні права на працю. Законодавець гарантує особам з інвалідністю створення належних умов, які дають їм можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (далі — ІПР) передбачена Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі — Закон № 2961). Кабінет Міністрів України постановою від 8 грудня 2006 року № 1686 затвердив Державну типову програму реабілітації осіб з інвалідністю, а постановою від 23 травня 2007 року № 757 — Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю 

 

Статтею 23 Закону № 2961 установлено, що ІПР є обов’язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчого підпорядкування, типу і форми власності. Але при цьому ІПР має рекомендаційний характер. Особа з інвалідністю (законний представник дитини з інвалідністю) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених її ІПР, або й від усієї ІПР.

Слід зауважити, що КЗпП регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва й підвищенню на цій основі матеріального та культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни тощо.

Статтею 24 КЗпП передбачено, що під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я. В усіх інших випадках працівник сам вирішує, повідомляти роботодавця про свою інвалідність чи ні.

Саме зазначена норма і зобов’язує роботодавця вжити вичерпних заходів для встановлення відповідності стану здоров’я особи, що приймається на роботу, виконуваній роботі. Для цього й потрібні під час прийняття на роботу медичні огляди. Але ІПР не є документом про стан здоров’я. Інвалідність як міра втрати здоров’я визначається через проведення експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. За результатами експертного обстеження видається довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі — довідка до акта огляду МСЕК), де зазначаються група інвалідності, її причина, строк, на який установлено цю групу, та висновок про умови й характер праці особи з інвалідністю. Тобто документом, що підтверджує інвалідність, є висновок медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) про групу інвалідності. У ньому визначено види робіт, реко-мендовані чи заборонені конкретному працівникові. Тому не можна праце-влаштувати особу з інвалідністю на роботу, умови якої їй протипоказані. Довідка до акта огляду МСЕК є підставою для сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’яз-кове державне соціальне страхування в розмірі нижчому (8,41 %), ніж за працівників, яким не встановлено обмеження життєдіяльності.

Таким чином, подавати ІПР чи ні — це право працівника, а не його обов’язок (ст. 39 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII; далі — Закон № 875). Якщо працівник подав ІПР, роботодавець зобов’язаний виділити йому спеціально облаштоване робоче місце.

Згідно з пунктом 11 Положення № 757 МСЕК або лікарсько-консультативна комісія надсилає засвідчені в установленому порядку копії ІПР лікувально-профілактичному закладу, органу праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю, а в разі потреби — реабілітаційній установі, учасникам реабілітаційного процесу та закладам освіти. Учасником реабілітаційного процесу може бути й роботодавець, у якого на час складання ІПР працює особа з інвалідністю.

Отже, роботодавець зобов’язаний виконати зазначені в ІПР ре-комендації: створити працівникові спеціальне робоче місце, відповідні умови праці тощо. У разі невиконання таких рекомендацій на роботодавця за результатами перевірки територіальних органів Державної служби Украї-ни з питань праці може бути накладено штраф.

Згідно зі статтею 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається лише у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у т. ч. підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості 1 робочого місця.

Для зарахування особи з інвалідністю до зазначеного нормативу достатньо копії довідки до акта огляду МСЕК (має бути засвідчена роботодавцем), яка підтверджує групу і причину інвалідності, та копії пенсійного посвідчення (посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії).

Отже, ІПР подається за бажанням працівника. Законодавством не передбачено відповідальності роботодавця у разі неподання працівником ІПР.

 Галина БІЛОТКАЧ, експерт гарячої лінії журналу «КАДРОВИК.UA»

Матеріали до теми


Щомісячні страхові виплати ФССУ в серпні: яку суму вже перераховано
Щомісячні страхові виплати від Фонду соціального страхування України впродовж серпня вже отримали майже 47 тисяч потерпілих на виробництві й членів ...
Скільки працівників постраждало внаслідок бойових дій: нові дані
З початку війни внаслідок бойових дій на підприємствах України зафіксовано 243 випадки травмування та/або смерті працівників, більшість із яких групові. ...
Інформація щодо ЄІССС: що варто знати
З метою успішної цифровізації соціальної сфери й надання якісніших соціальних послуг населенню продовжує тривати дослідно-промислова експлуатація Єдиної інформаційної системи соціальної ...