Передплати журнал

ЗАПИТАННЯ ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ


Працівникові встановлено підгрупу Б І групи інвалідності. У висновку МСЕК та ІПР передбачено можливість роботи вдома. Чи обов’язково звільняти такого працівника і за якою статтею? Чи повинен працівник подавати заяву про звільнення?

Якщо нема можливості надати працівникові роботу вдома і перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу відповідно до висновку МСЕК та ІПР, його звільняють за п. 2 ст. 40 КЗпП. Заяви про звільнення він не подає.

У разі інвалідності працівника його працездатність певною мірою стає обмежена. Але не кожне обмеження працездатності може призвести до невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі. Є низка робіт, які успішно можуть виконувати особи з інвалідністю. Часто працівники, яким установлено інвалідність, можуть виконувати й попередню роботу, але для цього їм потрібно створити спеціальні умови праці.

Статтею 7 Закону України від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем унаслідок втрати здоров’я особі, визнаній особою з інвалідністю, установлюється I, II чи III група інвалідності.

Зокрема, І група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров’я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.

До підгрупи А І групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.

До підгрупи Б І групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров’я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Переведення працівників на надомну (дистанційну роботу) є зміною істотних умов праці, а тому потрібно отримати згоду працівника на таке переведення. При цьому повідомляти його за 2 місяці не потрібно.

Організовуючи роботу працівника вдома, роботодавець має, зокрема, враховувати вимоги пункту 12 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99, згідно з яким забороняється доручати надомникам виконання тих видів робіт, які створюють незручності для проживання сусідів.

У разі переведення працівника на надомну роботу з ним потрібно укласти трудовий договір за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21.

Якщо працівника нема змоги перевести, за його згодою, на іншу роботу, визначену у висновку медико-соціальної експертної комісії, його звільняють за пунктом 2 статті 40 КЗпП. При цьому працівникові відповідно до статті 44 КЗпП виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Заяви про звільнення працівник не подає.


Автор Галина Білоткач,
експерт гарячої лінії журналу «КАДРОВИК.UA»

Матеріали до теми


Виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю під час воєнного стану
СИТУАЦІЯ Усім працівникам з інвалідністю у табелі обліку використання робочого часу проставлено «НЗ» за весь місяць. Чи вплине це якось ...
Пенсійний фонд і Фонд соціального страхування об’єднаються
21 вересня Верховна Рада України схвалила проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». ...