Проект Трудового кодексу України: переваги, що посилюють правовий захист працівників


Проект Трудового кодексу України (реєстраційний № 1658 від 27.12.2014) зараз широко обговорюється у суспільстві. Фахівці з трудового права бачать у ньому як недоліки, так і переваги. Сьогодні поговоримо про переваги.

 

Отже, до переваг Проекту слід віднести низку норм, які посилюють правовий захист працівників, зокрема:

1. Передбачено заборону дискримінації у сфері праці, у тому числі за додатковими до тих, що вже існують, ознаками: віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейних обов’язків, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав.

2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.
3. Передбачено збереження трудових відносин у разі ліквідації юридичної особи, якщо на базі її майна створено нове підприємство, яке продовжує ту саму діяльність, що й ліквідоване підприємство.

4. Передбачено вичерпний перелік випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів.

5. Установлено обов’язковість укладення трудового договору в письмовій формі, а також перелік обов’язкових умов трудового договору.

6. Передбачено обов’язок роботодавця попереджати працівника про наступне звільнення за результатами атестації, а також осіб, які не витримали строку випробування, і сумісників.

7. Урегульовано питання, пов’язані з покладанням на працівника обов’язків за вакантною посадою.

8. Передбачено підстави для відсторонення від роботи.

9. Установлено пряму заборону застосовувати насильство, погрози, уведення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до припинення трудових відносин за власною ініціативою проти його волі.

10. 3аборонено звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час перебування у відрядженні.

11. Не допускається звільнення працівника у зв’язку з досягнення пенсійного віку.

12. При звільненні у зв’язку із скороченням штату працівникові має виплачуватися вихідна допомога залежно від стажу роботи — від одного до трьох розмірів середньої заробітної плати. Додатково до існуючих норм передбачено виплату вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку у разі звільнення працівника у зв’язку з тривалою (понад чотири місяці підряд) хворобою, а також у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу.

13. Збільшено розмір гарантованої підвищеної оплати роботи в нічний час з 20 до 30 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину.

14. Установлено підвищення щонайменше на 20 % тарифної ставки (окладу) оплати праці при поділі робочого дня на частини.

15. Передбачено підвищену оплату надурочних робіт (у потрійному розмірі), якщо їх тривалість перевищує 120 год. на рік, а також право на оплату надурочної роботи працівника з ненормованим робочим днем у разі систематичного залучення до роботи понад установлену тривалість робочого часу.

16. У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки.

18. Передбачено, що несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови працівникові у наданні матеріального забезпечення та соціальних послуг із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або у зарахуванні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах.

19. Установлено, що зменшення тривалості тижневої норми робочого часу, передбачене колективним договором, не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці.

20. Надано право профспілкам, їх організаціям та об’єднанням безпосередньо звертатися до суду з метою захисту прав та інтересів членів профспілок.

21. Виплата заробітної плати працівникам здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі, у т. ч. за зобов’язаннями, забезпеченими заставою, до бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, державних цільових фондів, не можуть здійснюватися за наявності заборгованості з виплати заробітної плати.

Ярослава Паньків, експерт з кадрових питань