Загальне правило трудового законодавства передбачає, що працівник має попередити роботодавця про звільнення за власним бажанням не пізніше ніж за два тижні. Проте існують ситуації, коли звільнення можливе без обов’язкового відпрацювання цього строку.
По-перше, сторони можуть домовитися про звільнення за угодою. У такому разі дата припинення трудових відносин визначається за згодою працівника і роботодавця — навіть наступного дня після подання заяви.
По-друге, звільнення без відпрацювання допускається за наявності поважних причин. До них належать, зокрема: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; необхідність догляду за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї чи особою з інвалідністю I групи; прийняття на роботу за конкурсом та інші об’єктивні обставини.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Окремою підставою є порушення роботодавцем трудових прав працівника. Це може бути систематична невиплата заробітної плати, недотримання умов трудового чи колективного договору, а також мобінг (цькування), підтверджений рішенням суду, що набрало законної сили.
В умовах воєнного стану закон дозволяє працівникові звільнитися без відпрацювання, якщо підприємство розташоване на території бойових дій і існує реальна загроза життю чи здоров’ю. Винятком є випадки залучення до суспільно корисних робіт або роботи на об’єктах критичної інфраструктури.
Щоб звільнення було оформлене правильно, працівник має подати заяву та, за потреби, додати документи, що підтверджують підставу (медичну довідку, свідоцтво про народження дитини, рішення суду тощо). Якщо роботодавець відмовляється приймати заяву, її доцільно зареєструвати в канцелярії або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Джерело: Безоплатна правнича допомога
