Після нещодавнього оновлення правил бронювання військовозобов’язаних у Верховній Раді заговорили про необхідність наступного етапу реформи — запровадження механізму бронювання за професією. На думку парламентарів, держава має враховувати не лише статус підприємства чи його економічні показники, а й значення конкретних фахівців для функціонування економіки та оборонно-промислового комплексу.
Сьогодні система бронювання орієнтується переважно на критерії критично важливих підприємств. Водночас значна кількість компаній, які забезпечують виробництво продукції для сектору безпеки та оборони, формально не відповідають таким критеріям. Через це вони ризикують втратити можливість бронювати своїх працівників, навіть якщо від їхньої діяльності залежить виконання оборонних замовлень.
У парламентському Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки наголошують, що особливо гостро проблема стосується висококваліфікованих інженерів, конструкторів, технологів та інших спеціалістів, яких складно замінити або швидко підготувати. Саме тому пропонується розглядати можливість бронювання не лише за статусом підприємства, а й за професійною необхідністю конкретного працівника.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Особливу увагу депутати звертають на підприємства, які входять до виробничих ланцюгів оборонної галузі. Великі виробники озброєння та військової техніки часто співпрацюють із десятками або навіть сотнями невеликих компаній, які виготовляють окремі деталі, комплектуючі чи надають спеціалізовані послуги. Такі підприємства можуть не мати державних контрактів безпосередньо, але фактично забезпечують виконання оборонних замовлень.
Водночас уряд продовжує вдосконалювати чинну систему бронювання. Постановою Кабінету Міністрів №692 запроваджено нові економічні критерії для підприємств, посилено контроль за дотриманням квот та розширено цифрові механізми перевірки. Зокрема, з 1 вересня 2026 року для більшості критично важливих підприємств діятиме вимога щодо нарахування заброньованим працівникам зарплати не нижче трикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Крім того, держава розпочала масштабний перегляд статусів критично важливих підприємств. До осені всі раніше ухвалені рішення мають бути перевірені на відповідність новим критеріям. У разі невідповідності підприємство може втратити право на бронювання працівників.
Паралельно триває цифровізація процесів. Автоматичний обмін даними між державними реєстрами має мінімізувати бюрократію та забезпечити контроль за дотриманням квот у режимі реального часу. Завдяки цьому окремим категоріям громадян уже не потрібно регулярно підтверджувати право на відстрочку через територіальні центри комплектування.
У парламенті переконані, що подальший розвиток системи має бути спрямований на збереження кадрового потенціалу країни. Саме тому ідея бронювання за професією може стати одним із наступних кроків у вдосконаленні механізму відстрочки від мобілізації та підтримці підприємств, які забезпечують стійкість економіки й обороноздатність держави.
Джерело: Судово-юридична газета
