...
Реєструйся

Чергові зміни до КЗпП


У зв’язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113 (далі — Закон № 113) до Кодексу  законів про працю України (далі — КЗпП) внесено зміни, якими встановлюються винятки в регулюванні трудових відносин прокурорів, а саме щодо переведення, звільнення прокурорів, гарантій при звільненні, направленні у відрядження, роботи у вихідні дні та інші.

Потрібно зауважити, що Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі — Закон № 1697) у редакції Закону № 113 забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

Законом № 113 до 1 вересня 2021 року зупинено дію окремих положень Закону № 1697, зокрема щодо порядку переведення прокурора на посаду до іншого органу прокуратури (ст. 38); звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури (ст. 60); а також встановлено обмеження стосовно непоширення положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження (ст. 51).

Зважаючи на прийняття зазначених змін, до КЗпП внесено такі зміни:

•     статтю 32 доповнено частиною п’ятою такого змісту: «Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус»;
•     статтю 40 доповнено частиною п’ятою такого змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус»;
•     частину дев’яту статті 252 КЗпП після слів «дисциплінарної відповідальності та звільнення» доповнити словами і цифрами «а також положення частин другої і третьої статті 49-4 цього Кодексу».

Отже, внесені зміни не визначають особливостей регулювання трудових відносин прокурорів, а лише передбачають, що ці особливості встановлюються спеціальним законом.

На нашу думку, положення щодо позбавлення прокурорів права на переважне залишення на роботі, поворотного прийняття на роботу, попередження про наступне звільнення за два місяці та можливість отримання пропозиції про іншу роботу, гарантій від звільнення у період перебування у відрядженні, що передбачено законодавством про працю для всіх працівників, є дискримінаційними стосовно окремої категорії працівників — прокурорів.

Законом № 113 внесено також зміни до статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV. Вважаємо, вони є такими, що звужують права професійних спілок в частині здійснення заходів із забезпечення зайнятості прокурорів у разі їх звільнення.