Держпраці пояснює, що трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем — фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець — фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації
Укладення строкового трудового договору на період воєнного стану — читайте у журналі «КАДРОВИК.UA»
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/574. Затвердженої форми трудового договору для юридичних осіб законодавством не передбачено.
Від редакції:
Нагадуємо, статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим, зокрема при укладенні трудового договору з роботодавцем — фізичною особою.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 219-977
Вас також може зацікавити:
- КАДРОЛАНЧ. Чи можливо розірвати строковий трудовий договір з ініціативи працівника?
- Чи обов’язково укладати письмовий трудовий договір
Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці
