Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (ст. 18-1 Закону України “Про відпустки”, ст. 182 КЗпП).
Однак право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах.
Батьки-вихователі – особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається угода (договір) про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, якою визначаються права і обов’язки сторін. При цьому щомісяця передбачається виплачувати батькам-вихователям державну соціальну допомогу і грошове забезпечення.
Виховання дітей не кваліфікується як трудові відносини, а батьки-вихователі, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є особами, які надають соціальні послуги і не перебувають у трудових відносинах із виконкомом міської ради, що прийняла рішення про створення такої сім’ї. Отже, такі батьки-вихователі не мають права на відпустки згідно із законодавством.
Якщо особи крім виконання обов’язків батьків-вихователів перебувають у трудових відносинах, то вони матимуть право на гарантії, передбачені трудовим законодавством.
Таким чином, оскільки батьки-вихователі не є усиновлювачами дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а беруть їх на виховання та спільне проживання, права на зазначену відпустку вони не мають.
Лист Мінсоцполітики від 11.07.2018 р. № 1211/0/101-18/284.
