Судові позови про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу щодо невакцинованих працівників закладів освіти, схоже, наберуть масовий характер.
Поштовх цьому може надати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області.
6 грудня 2021 року відбулося судове засідання у справі за позовом вчительки до спеціалізованої загальноосвітньої школи.
Отже, суд ухвалив:
— позовні вимоги позивача спеціалізованої загальноосвітньої школи про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу задовольнити частково;
— скасувати Наказ № 114-К «Про відсторонення від роботи працівників школи» від 05 листопада 2021 року в частині відсторонення від роботи позивача, вчителя англійської мови.
В решті позову відмовити. Вчителька вважала, що наказ про відсторонення незаконний, оскільки порушує її право на працю.
Рішення суду не набрало законної сили і може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення з’явиться 9 грудня 2021 року.
І якщо переглянути судові рішення, то це не єдиний позов до суду із аналогічними вимогами оскаржити відсторонення від роботи невакцинованого працівника.
Для прикладу — ухвали Радивилівського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2021 року у справі № 568/1782/21; Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2021 року у справі № 750/13719/21; Ратнівського районного суду Волинської області від 02 грудня 2021 року у справі № 166/1347/21.
Всі ці позовні заяви суди прийняли би до розгляду, якби не один нюанс.
Відповідно до вимог позовних заяв працівники оспорюють наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, але позивачі не звільнені з роботи, а лише відсторонені.
За відсутності наказу про звільнення — відсторонення від виконання посадових обов’язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу — не є стягненням зарплати.
Отже, оскільки предметом цих позову виступає оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання ним своїх трудових обов’язків, а не звільненням із займаної роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, тому доводи позивача щодо наявності пільг при зверненні до суду із зазначеним у позовній заяві вимогами з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.
Тому суди пропонують для початку сплатити судовий збір у встановленому розмірі та подати до суду відповідні підтверджувальні документи.
Як мінімум, позивачі повинні сплатити судовий збір за немайнову вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи у сумі 908,00 грн.
Інше рішення — ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 285/5822/21 — вказує, що у справі № 640/29053/21 Окружним адмінсудом міста м. Києва відкрито провадження за позовом до МОЗ про визнання протиправним та нечинним наказу № 2153. І рішення суду у цій справі не набрало законної сили. Відтак, встановлена об’єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 640/29053/21.
Тому суперечки із відстороненням від роботи невакцинованих працівників можуть «зависнути» до моменту оголошення Окружним адмінсудом міста м. Києва рішення про законність наказу № 2153.
Джерело: https://buh.ligazakon.net
