Відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є соціальною відпусткою.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону № 504 право на відпустку забезпечується збереженням на її період місця роботи (посади).
За статтею 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Отже, оскільки на період відпустки для догляду за дитиною до трьох років за працівником зберігається місце роботи (посада), така посада не може підлягати виведенню зі штатного розпису підприємства.
Одночасно наголошуємо, що дане роз’яснення не встановлює норм права, а носить інформаційний характер.
