Статтею 9 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон №504) визначено які періоди зараховують до роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, визначає. Зокрема, до такого стажу роботи зараховують:
- час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) (пункт 2 частини першої статті 9 Закону №504);
- час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пункт 3 частини першої статті 9 Закону №504).
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Тобто працівник фактично не працює, не отримує допомогу по державному соціальному страхуванню і за ним не зберігають середній заробіток.
Отже, підстави як призупинення дії трудового договору, для зарахування до стажу роботи для щорічної основної відпустки Закон №504 не містить.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці
Ексклюзивно! Редакція журналу «КАДРОВИК.UA» зібрала найпоширеніші запитання, пов’язані з простоєм на підприємстві, та дуже чітко і лаконічно надала на них відповіді у добірці експрес-консультацій «ПРОСТІЙ У ВОЄННИЙ ЧАС: ОФОРМЛЕННЯ Й ОПЛАТА».
