Згідно з підпунктом «С» статті 15 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги, — роз’яснили в управлінні Держслужби з питань праці.
Частиною першою статті 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Юрист з кадрових питань і трудового законодавства — online
Унікальна послуга на ринку України!
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua
Відповідно до статті 3 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» (далі — Закон № 1906) Президентом України або за його дорученням від імені України укладаються міжнародні договори України, що стосуються прав, свобод та обов’язків людини і громадян. Відповідно до цього положення ратифікація Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року здійснена шляхом прийняття закону про ратифікацію і є частиною законодавства України.
У статті 15 Закону № 1906 зазначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Одним із основних принципів державного нагляду відповідно до статті 3 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 877) є дотримання умов міжнародних договорів. Нормами статті 2 Закону № 877 встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому Законом № 877 порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно зі статтею 10 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі — Закон № 393) не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це порушує права і законні інтереси громадян. Не допускається з’ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.
Раніше ми писали: Трудові спори у 2024 році: на що звертає увагу ВС
Законом № 393 в статті 18 окремо встановлено право громадянина висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги.
Тому якщо ви вважаєте, що розголошення відомостей, що викладені у звернені можуть зашкодити вашим інтересам чи інтересам інших людей, маєте право додатково зазначити в заяві (скарзі) вимогу по дотримання таємниці розгляду.
Інспектори праці суворо дотримуються вимог щодо конфіденційності при розгляді звернень громадян та здійсненні державного нагляду і контролю за дотримання законодавства про працю, що встановлені ратифікованими Україною Конвенціями Міжнародної організації праці, а також Законом № 393.
Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці
