Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Форма укладення договору про дистанційну роботу
Стаття 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлює вимогу щодо письмової форми укладення договору про дистанційну роботу.
Основні положення запровадження дистанційної роботи
- Працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.
- Працівник при дистанційній роботі розподіляє робочий час на власний розсуд. На нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено трудовим договором.
- Загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, встановлених ст. 50 (40 годин на тиждень) і 51 КЗпП.
- За згодою між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.
- Трудовий договір про дистанційну роботу також визначає порядок і строки забезпечення працівників обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими необхідними засобами, а також порядок подання звітів, розміри і строки компенсацій за використання власних або орендованих засобів, і порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням дистанційної роботи.
- Якщо у трудовому договорі не передбачено забезпечення працівників необхідними засобами, обов’язок покладається на роботодавця, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів і відшкодовує витрати, пов’язані з цим.
Експрес-курс «Облікові документи кадрової служби та порядок їх ведення»
0 (800) 21 99 77 • E-mail: [email protected]
Винятки запровадження дистанційної роботи без письмового договору
У період загрози поширення:
- епідемії,
- пандемії,
- необхідності самоізоляції працівника у випадках, визначених законодавством,
- у разі загрози збройної агресії,
- надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру,
дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення письмового трудового договору.
Працівника ознайомлюють із таким наказом протягом двох днів з моменту його прийняття, але до фактичного початку роботи. У такому випадку норми ч. 3 ст. 32 КЗпП не застосовуються.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Хто має право на дистанційну роботу
Окремі категорії працівників мають право працювати дистанційно, якщо це можливо з огляду на характер роботи та за наявності відповідних ресурсів у роботодавця. До таких категорій належать:
- вагітні жінки,
- працівники з дітьми віком до трьох років або з дітьми, які потребують догляду до шести років відповідно до медичного висновку,
- працівники з двома і більше дітьми до 15 років,
- працівники з дітьми з інвалідністю,
- батьки осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,
- особи, які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Працівник також може працювати дистанційно під час навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою відповідно до наказу керівника закладу освіти на період такого навчання.
Навчання для кадровиків — семінари, курси, тренінги, вебінари
Індивідуальні курси кадровиків з нуля: 0 (800) 21 99 77
Колективний договір і дистанційна робота
Окремі умови застосування дистанційного режиму роботи можуть бути передбачені у колективному договорі. Наприклад, там можна визначити переважне право неповнолітніх працівників, осіб із сімейними обов’язками, осіб похилого віку чи осіб з інвалідністю на запровадження дистанційної роботи.
Таким чином, на працівників, які працюють дистанційно, у повному обсязі поширюється законодавство про працю, з урахуванням специфіки застосування цього режиму роботи, що визначається у трудовому договорі. Виконання дистанційної роботи не обмежує трудові права працівників.
Як запровадити дистанційну роботу для окремого працівника
Запровадження дистанційної роботи можливе для окремого працівника лише за згодою обох сторін – роботодавця і працівника.
Закон не зобов’язує, але дозволяє роботодавцю впроваджувати дистанційну роботу.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
