У разі виникнення затримки виплати зарплати працівник має право звертатися до суду за захистом своїх прав
У листі № 06/01-26/1025 Федерація профспілок роз’яснила порядок стягнення заборгованості по заробітній платі.
Відповідно до ст. 115 КЗпП зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отже, у разі виникнення затримки виплати зарплати працівник має право звертатися до суду за захистом своїх прав з позовною заявою.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК, ст. 3 ЦПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Трудові спори підлягають безпосередньому розгляду в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах (статті 231, 232 КЗпП).
За загальними правилами підсудності, визначеними у ст. 109 ЦПК, позови до фізособи подаються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юросіб подаються до суду за їх місцезнаходженням.
Разом з тим, ст. 110 ЦПК передбачена можливість пред’явлення позовів, що виникають з трудових відносин також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином, при зверненні працівника до суду для вирішення трудового спору він має право вибрати суд, в якому буде розглядатися справа, з урахуванням правил, наведених вище.
При зверненні до суду з позовами про стягнення заборгованості з заробітної плати позивачі звільняються від сплати судового збору (ст. 5 Закону «Про судовий збір»).
Згідно ч. 1 ст.47 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст. 116 КЗпП).
У випадку, якщо працівник був звільнений, а повний розрахунок з ним не провели, виникає необхідність у захисті своїх трудових прав у суді. Також працівник має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку (ст. 117 КЗпП).
Нагадаємо, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
За матеріалами ЛІГА:ЗАКОН
