...
Реєструйся

Карантин вихідного дня: куди дівати працівників?


Страшилка стала реальністю. Кабмін уводить карантин вихідного дня. Він діятиме 14–15, 21–22, 28–29 листопада.

Поки так. Але можуть і продовжити.

Ряд підприємств і ФОП не зможуть в ці дні працювати. Куди дівати працівників, які повинні були вийти на роботу в карантинні дні?

Немає єдиної відповіді на усі випадки життя.

Ми запропонуємо варіанти. Вибирайте той, який «лягає» під вашу ситуацію.

Простій

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Такими обставинами буде постанова КМУ про карантин вихідного дня.

Чи можна увести простій для окремих працівників (наприклад, продавця відправити у простій, а охоронця залишити на службі)? Так, можна. Тут ніяких перешкод немає.

Оформляємо простій наказом. Зверніть увагу, це можуть бути як три окремі накази про простій у суботу та неділю, так і один наказ, в якому будуть перераховані простійні дні.

Комісію скликати та акт простою складати не треба. Адже робота підприємства (окремих його працівників) зупинена з незалежних від роботодавця причин.

Оплата. Оплачувати час простою на період оголошення КМУ карантину треба з розрахунку не нижче 2/3 тарифних ставки (окладу) працівника (ст. 113 КЗпП). Але якщо у вас є колдоговір — керуйтеся ім. Там сума оплати може бути встановлена вище.

Звітність і податки. У трудовій звітності окремо час простою не виділяємо.

Але пам’ятаємо про дотримання вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати. Її ніхто не відміняв для простійних працівників. Стій — не стій, а мінімальний страховий внесок сплати!

Ще сумного в стрічку. Якщо зарплати працівників опустяться нижче мінімалки (у зв’язку з оплатою у розмірі 2/3 окладу), аналізатор звітів ЄСВ — Пенсійний фонд може передати таку інформацію Держпраці. Та й податківці вами можуть зацікавитися.

Зміна режиму робочого часу

Тут можливі варіанти. Але пам’ятаймо, що режим роботи — це істотна умова праці. Якщо ініціатор — роботодавець, має бути повідомлення працівника за 2 місяці. Винятків з цього правила ст. 32 КЗпП не містить. Навіть для карантину (див. лист Мінекономіки від 23.06.2020 № 3512-06/38822-07).

Тому танцюємо від працівника, а точніше — від його заяви. Тоді хоч із завтрашнього дня. І ніяких 2 місяців чекати не треба.

Пробіжимося по варіантах. Роботодавець може на прохання працівника:

• варіант 1 — змінити режим його роботи при збереженні зайнятості. Приклад: була шестиденка — стала п’ятиденка. Працівникові добре — заробіток не зменшиться;

• варіант 2 — встановити неповний робочий час (неповний робочий тиждень). Тут для працівника картина гірша. Менше працюєш — менше отримуєш.

Як оформляємо? Працівник подає заяву, в якій вказує бажаний режим роботи. Видаємо наказ і знайомимо з ним працівника під підпис. Розраховуємо норму робочого часу на місяць виходячи з нових умов праці. Міняємо графіки роботи. Вірно заповнюємо табель обліку робочого часу, щоб потім не було проблем із Держпраці.

Трудова звітність. Тут увага на Звіт з ЄСВ. Якщо працівникові встановили неповний робочий час, проставляємо відповідну позначку в таблиці 6. Не забуваємо виконувати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати.

Ложка дьогтю. Якщо у вас у звітному місяці на 20 % і більше збільшилася кількість працівників з ознакою «неповний робочий час», Пенсійний фонд передасть цю інформацію Держпраці. Це підстава для інспекційного відвідування.

Скорочення діяльності

У Законі України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI є такий варіант побудови відносин із працівниками, як скорочення (призупинення) діяльності на період карантину у зв’язку із COVID-19. Проте КЗпП про нього умовчує.

На думку Держпраці, оскільки у КЗпП нічого не сказано про зупинку (скорочення) діяльності у зв’язку з COVID-19, то на цей Кодекс можна забити (див. лист від 08.05.2020 № 3171/1/3.1-20, № 33/12/2213-20).

АЛЕ! Мінекономіки вважає інакше (див. лист від 23.06.2020 № 3512-06/38822-07). Його вердикт: при скороченні діяльності через проведення карантинних заходів доцільно вводити саме неповний робочий час. У випадку з карантином вихідного дня — неповний робочий тиждень.

Хто правий у цій ситуації? Рекомендуємо все-таки дотримуватися позиції Мінекономіки. Вона знаходиться у правовому полі.

Оплачувана відпустка

Працівник йде в щорічну відпустку в карантинні дні. Таку відпустку на прохання працівника і з дозволу роботодавця можна ділити на частини. Але за умови, що основна безперервна її частина складатиме не менше 14 календарних днів.

Причому, ці неділимі 14 днів не обов’язково мають бути відгуляні першими. Якщо відпустка — 24 календарні дні, то цілком собі законний варіант спочатку використати 10 календарних днів відпустки, наприклад, по одному — два дні, а потім відгуляти неділимі 14.

Як оформити? Щорічну відпустку надають на підставі графіку відпусток. Але в цей графік завжди можна внести зміни.

Йдемо від працівника. Він пише заяву з проханням надати щорічну відпустку (її частину) поза графіком. Роботодавець вносить зміни у графік відпусток, видає наказ про відпустку та ознайомлює з ним працівника.

Термін виплати відпускних. За 3 календарні дні до початку відпустки. По найближчих вихідних вже явно не устигаємо. У такій ситуації на допомогу приходить п. 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.70 р. № 132. У ньому вказано: відпускні виплачуються працівникові до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді між працівником і роботодавцем.

Цим і скористаємося. Нехай працівник у заяві обумовить бажаний термін отримання відпускних. Формулювання може бути наступним: «Прошу виплатити належну мені суму відпускних у найближчий термін, встановлений для виплати зарплати/авансу».

Відпустка без збереження зарплати

Є спецправила для такої відпустки на період карантину (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Карантин продовжений до 31 грудня. Отже, якщо працівник хоче, а роботодавець не проти, то можна сходити в таку відпустку. Навіть на 1 – 2 дні. Головне — усе правильно оформити. Не примусово відправили, а працівник сам захотів.

Домовляйтеся. Інакше ніяк.

Як оформити? У два кроки. Працівник пише заяву. Зазначає в ній причину виходу у відпустку, дату початку відпустки та її тривалість. Ви видаєте наказ про надання відпустки.

Звітність. Пам’ятаємо про необхідність проставити дні відпустки за свій рахунок в таблиці 6 Звіту з ЄСВ. Цю таблицю скрупульозно вивчає ФСС. Тож  будьте уважні.

Також не забуваємо про виконання вимоги про сплату ЄСВ з мінімалки, якщо через відпустку за свій рахунок база нарахування ЄСВ «просяде» нижче мінзарплати.

Додаткова копієчка працівникам (і ФОП)

Тут пропонуємо поговорити про допомогу з часткового безробіття на період карантину. З 16 липня 2020 року отримати її можна на працівників (окрім осіб, що одержують пенсію), які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину:

— втратили частину заробітку у зв’язку із скороченням діяльності підприємства (ФОП). У нашій ситуації — це робота неповний робочий тиждень;

— отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП (окрім періоду освоєння нового виробництва (продукції));

— знаходяться в карантинних відпустках за свій рахунок відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 25 і ст. 26 Закону про відпустки.

Плюс. Допомогу з частковому безробіттю може сам на себе отримати ФОП, вимушений не працювати в карантинні вихідні.

Чи велика буде сума? Якщо говорити про нероботу в 6 вихідних днів листопада, то до 1500 грн.

Матеріали до теми


Уряд спростив отримання статусів особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблого Захисника і Захисниці
Ухвалена ініціатива Мінветеранів щодо спрощеної процедури подання та встановлення статусів особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих військовослужбовців ...
У Комітеті з питань соціальної політики відбулося обговорення стану адаптації трудового законодавства України до положень права ЄС
Повідомляємо, що 9 квітня 2024 року під головуванням заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту ...