Порядок оплати надання відпусток визначений Законом України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) і Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП).
Замінити відпускні на компенсацію за невикористану відпустку без звільнення працівника заборонено (ст. 2 Закону № 504).
Однак, відповідно до статті 24 Закону № 504 за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
ВІД РЕДАКЦІЇ:
Слід звернути увагу, що на сьогодні надання відпусток, в тому числі і їх компенсацій, регулюється з застосуванням норм Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2136). Щодо надання компенсацій щорічних відпусток понад за умови використання 24 календарних днів такої відпустки, то статтею 12 Закону № 2136 обмежень щодо компенсації відпусток таким чином в період воєнного стану не встановлено. Головною умовою залишається фактичне використання відпустки тривалістю 24 календарних дні. Проте частиною 1 статті 12 Закону № 2136 може бути обмежено використання щорічної основної відпустки за поточний робочий рік для будь-якої категорії працівників за рішенням роботодавця тривалістю 24 календарні дні. Це означає що решту щорічних відпусток як основної, якщо вона більше 24 календарних дні, так і додаткової може бути і в період воєнного стану замішено грошовою компенсацією за бажанням працівника.
Таким чином, компенсація можлива лише у працівників із подовженою тривалістю щорічної основної відпустки або наявністю щорічної додаткової відпустки. Якщо ж працівник має щорічну відпустку лише стандартної тривалості (24 к. дн.), то він може отримати компенсацію відпустки лише в одному випадку — при звільненні.
Відповідно до статті 80 КЗпП забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами чи з особливим характером праці.
ВІД РЕДАКЦІЇ:
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовуються. Тобто у відповідності до даної норми у період дії воєнного стану можливе ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Отже, отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення працівника за попередні роки немає законних підстав.
Отримайте доступ до вебінару «Відпустки та робочий час працівників різних категорій підприємств».
Джерело: Федерація професійних спілок України
