Виданий медичним закладом листок непрацездатності чи інший документ, який засвідчує тимчасову непрацездатність працівника, є підставою для звільнення працівника від виконання своїх посадових обов’язків, зазначає Мінсоцполітики у листі № 656/18/99-13.
Тому для залучення працівника до виконання його посадових обов’язків, у тому числі для направлення у відрядження за рішенням керівника, у період тимчасової непрацездатності немає законодавчих підстав.
Відповідно, у табелі обліку використання робочого часу у разі тимчасової непрацездатності працівника мають проставлятись відповідні позначення, а саме: «ТН» — оплачувана тимчасова непрацездатність або «НН» — неоплачувана тимчасова непрацездатність (у випадках, передбачених законодавством), підтверджена довідками лікувальних закладів.
У разі якщо працівник під час тимчасової непрацездатності був направлений у відрядження і виконував службове доручення поза місцем своєї постійної роботи, він не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності за період відрядження, оскільки працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути меншим за середній заробіток.
