Усі, напевно, чули про новий Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі – Закон про зайнятість), який покликаний подолати безробіття. Одним із заходів по сприянню зайнятості населення згідно з цим Законом є компенсація роботодавцю сплаченого ЄСВ із створених ним нових робочих місць та працевлаштованих недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці осіб.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону про зайнятість роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати (МЗП) за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців, за умови збереження зазначеного рівня заробітної плати, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ за відповідну особу.
Слід звернути увагу на те, що роботодавцю відшкодовується 50 % сплаченого ним ЄСВ лише з працівників, яких працевлаштовано на нові робочі місця, а не із загальної суми сплаченого внеску.
Отже, розглянемо, хто ж саме має право на таку компенсацію та що ж це за нові робочі місця.
Відповідно до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2013 р. № 153 (далі – Порядок № 153), таке право мають роботодавці (суб’єкти господарювання), які починаючи з 2013 року:
- працевлаштовують працівників шляхом укладення трудового договору на нові робочі місця, тобто такі робочі місця, які створені у зв’язку із створенням нового суб’єкта господарювання або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створені шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника;
- протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три МЗП. На 2013 рік цей розмір становить: січень–листопад 3441,00 грн., грудень 3654,00 грн.
Отже, основними умовами для отримання компенсації є створення саме нових робочих місць та розмір окладів прийнятих працівників. Слід також зауважити, що у разі зменшення штатної чисельності працівників чи фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. Тобто роботодавець має підтримувати умови щодо чисельності працівників та розміру окладів не лише протягом строку, який дає право на отримання відшкодування, але й протягом всього часу отримання такої компенсації.
У разі ж якщо трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано, але разом з тим укладено з іншою особою та розмір нарахованої заробітної плати за такий період в сукупності за такими договорами перевищує три МЗП, право на компенсацію за роботодавцем зберігається.
Отже, якщо починаючи з січня 2013 року створювались нові робочі місця, на які було працевлаштовано працівників з окладами понад 3441,00 грн. (в грудні – 3654,00 грн.), підприємство має право з 01.01.2014 р. отримувати компенсацію ЄСВ в розмірі 50 % сплачених сум за таких працівників.
Відповідно до Порядку № 153, щоб отримати таку компенсацію, роботодавець повинен подати до органу ПФУ, в якому він перебуває на обліку як платник ЄСВ, довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ, за формою додатка до цього Порядку.
Після того, як органи ПФУ та Держпраці перевірять відповідність зазначеної інформації, приймається рішення щодо виплати такої компенсації. Дана виплата здійснюється на підставі звіту щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце.
Частиною 1 ст. 26 Закону про зайнятість передбачено також компенсацію ЄСВ, сплаченого за працевлаштованих осіб, які мають недостатню конкурентоспроможність на ринку праці.
До таких осіб належать:
- один із батьків або особа, яка їх замінює, що має на утриманні дітей віком до 6 років; виховує без одного із подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного із подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);
- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
- молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
- особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;
- інваліди, які не досягли пенсійного віку.
Отже, якщо підприємство працевлаштувало вказаних вище осіб, які у свою чергу мають статус безробітного і направлені територіальним органом, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення, строком не менше ніж на 2 роки,щомісяця йому компенсуються фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Така компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи.
Але якщо таку особу звільнено з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до відповідного бюджету. Дане правило не поширюється на випадки, коли на робоче місце такого звільненого працівника за направленням територіального органу в межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний. Про звільнення працівника роботодавець зобов’язаний повідомити територіальний орган протягом п’яти робочих днів.
Отже, якщо підприємство працевлаштувало особу, яка має статус безробітного і входить до вказаного вище переліку та яка за направленням має працювати на підприємстві не менше 2 років, підприємство має право на повну компенсацію сплаченого за таку особу ЄСВ протягом одного року. Але в разі звільнення такого працівника підприємство зобов’язується повернути отримані раніше суми.
Крім того, слід зазначити, що у разі коли працівник, за якого виплачувалася компенсація, досягає пенсійного віку та йому призначається пенсія або йому встановлено чи знято інвалідність, але такий працівник продовжує працювати, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку отримання компенсації.
Частиною 3 ст. 26 Закону про зайнятість передбачено, що не мають права на отримання компенсації роботодавці, які:
- мають заборгованість зі сплати ЄСВ та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- визнані у встановленому порядку банкрутом або стосовно яких порушено справу про банкрутство.
Для отримання компенсації слід протягом двох місяців з дня працевлаштування подати територіальному органу заяву довільної форми та довідку, форма якої наведена в додатку до Порядку № 347. На підставі цих документів та іншої інформації, яка міститься в реєстрах, територіальний орган приймає протягом п’яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю.
Також додамо, що з 01.10.2013 р. Міністерство доходів і зборів України розпочало процедуру адміністрування ЄСВ у зв’язку з набранням чинності Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 404-VII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 406-VII. В результаті цього, швидше за все, функції щодо відшкодування ЄСВ будуть покладені вже на Міндоходів і заяви слід буде подавати саме до його органів. Але наразі зміни до відповідних нормативних документів поки ще не внесені. Крім того, оскільки компенсаційні виплати матимуть місце лише починаючи з 01.01.2014 р., будемо чекати на правки у згаданих нормативних документах або на появу інших регуляторних актів.
Теоретично, відшкодування ЄСВ – не дуже складний механізм. Але в новому році побачимо на практиці, наскільки реально буде отримати такі кошти, адже це виплати з бюджету, а податківці не дуже полюбляють здійснювати будь-які видатки на відшкодування податків чи зборів.
Станіслав Лаврінчук, аудитор АФ «Є.С.Аудит»
ЛІГА:ЗАКОН
