Мінекономіки оприлюднило проект законодавчих змін про визначення правового статусу державної інспекції праці

Мінекономіки оприлюднило проєкт законодавчих змін, якими пропонується визначити правовий статус державної інспекції праці, права та обов’язки інспекторів праці, форми здійснення контролю, підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань та інші питання функціонування системи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю» (далі – проект акта) розроблено з метою підвищення ефективності здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.

Проєктом акта передбачено внесення змін до:

• Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП);
• Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
• Закону України від 02.07. 2015 р. № 580-VIII «Про Національну поліцію»;
• Закону України від 10.12. 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу».

Даними змінами пропонується визначити правовий статус державної інспекції праці, права та обов’язки інспекторів праці, форми здійснення контролю, підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань та інші питання функціонування системи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, що дозволить підвищити інституційну спроможність Державної служби України з питань праці виконувати покладені на неї повноваження.

Пропонується оновити положення КЗпП щодо відповідальності за порушення законодавства про працю. Запропоновано викласти у новій редакції  Главу XVIII « Нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю».

У якому випадку  нестимуть відповідальність роботодавці  та  накладатимуться штрафи? У разі:

1. фактичного допуску працівника до роботи без трудового договору, оформлення на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування ЄСВ, — у п’ятнадцятикратному (а юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп, — у десятикратному) розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (наразі передбачено штраф у розмірі 10 МЗП);
2. вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення, —  у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
3. фактичного допуску працівника до роботи без трудового договору, якщо на момент виявлення порушення об’єктом відвідування нараховано та сплачено ЄСВ за такого працівника у місяці, який передував місяцю, в якому розпочалося інспекційне відвідування,  — у п’ятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;
4. недодержання державних гарантій щодо оплати праці у розмірі, не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі, — у п’ятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (наразі штраф — 2 МЗП);
5. недодержання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, — у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (наразі штраф — 4 МЗП);
6. порушення вимог законодавства щодо надання відпусток, — у трикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення;
7. створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування (відмова у допуску до проведення інспекційного відвідування, та/або непризначення уповноваженої посадової особи об’єкта відвідування за відсутності керівника юридичної особи або фізичної особи, яка використовує найману працю, що призвело до недопуску, та/або ненадання на письмову вимогу державного інспектора праці інформації та/або документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, та/або перешкода в реалізації інших прав, передбачених статтею 261 цього Кодексу),— у п’ятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (наразі штраф — 3 МЗП);
8. вчинення дій, передбачених пунктом 7 цієї частини, під час проведення інспекційного відвідування з питань виявлення порушень, зазначених у пунктах 1, 2 цієї частини, — у п’ятдесятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (наразі штраф — 16 МЗП);
9. порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених пунктами 1-8 цієї частини, — у розмірі мінімальної заробітної плати;
10. вчинення порушення, передбаченого пунктом 9 цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення, —  у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення. У разі сплати об’єктом відвідування 50% розміру штрафу протягом десяти банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу та усунення порушень законодавства про працю така постанова вважається виконаною.

Поліція  залучатиметься до перевірок . Вона  вживатиме заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення інспекційних відвідувань юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами); осіб, які ведуть (здійснюють, провадять) господарську діяльність без державної реєстрації, та фізичних осіб, які використовують найману працю, а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю, здоров’ю та безпеці державних інспекторів праці та інших осіб, які беруть участь у проведенні інспекційного відвідування.

Джерело: за матеріалами Мінекономіки