В Україні продовжують діяти два механізми тимчасового звільнення від призову під час мобілізації — відстрочка та бронювання. Попри схожий результат, ці інструменти мають різні підстави, порядок оформлення та строки дії. Відповідні роз’яснення надало Міністерство оборони України.
Відстрочка від мобілізації є особистим правом військовозобов’язаного, яке надається через сімейні обставини, стан здоров’я, навчання або інші підстави, визначені статтею 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ініціювати її оформлення може лише сам громадянин — через застосунок «Резерв+» або ЦНАП.
Понад 90% відстрочок нині продовжуються автоматично, якщо державні реєстри підтверджують наявність відповідних підстав. Наразі такий механізм діє для 22 категорій відстрочок.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 21 99 77
Водночас бронювання є спеціальним різновидом відстрочки, який пов’язаний не з особистими обставинами людини, а з її професійною діяльністю. Воно надається працівникам критично важливих підприємств відповідно до статті 25 Закону №3543-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76.
Оформити бронювання самостійно неможливо. Ініціатором виступає роботодавець, який подає відповідні відомості через портал «Дія». Для працівників критично важливих підприємств бронювання надається на строк до 12 місяців, після чого його потрібно поновлювати.
У Міноборони наголошують, що головна різниця між механізмами полягає у підставах для отримання, суб’єкті ініціювання та терміні дії. Якщо відстрочка прив’язана до особистих життєвих обставин військовозобов’язаного, то бронювання є інструментом держави для збереження кадрового потенціалу стратегічно важливих галузей економіки та забезпечення безперервної роботи критичних підприємств під час воєнного стану.
Джерело: Міноборони
