При обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності лікарям, які чергують на дому, враховується час, який вони відпрацювали за встановленою нормою робочого часу (за робочий день), фактично відпрацьовані на виклик години під час чергування вдома та години чергування вдома в половинному розмірі, якщо викликів не було, зазначило Мінсоцполітики у листі № 962/13/155-13 від 31 листопада 2014 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266 (далі — Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Відповідно до пункту 10 Порядку, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, що зазначені у пункті 4 Порядку (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.
У разі коли середня заробітна плата (грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пункту 10 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44), а за один робочий день (годину) — на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи).
