Надання податкових соціальних пільг передбачено статтею 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).

Згідно з абзацом «ґ» підпункту 169.1.3 ПКУ з урахуванням норм абзацу 1 підпункту 169.4.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена абзацом «б» підпункту 169.1.4 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Підпунктом 169.4.1 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Таким чином, платники податку — особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2017 році дорівнює 800 грн при граничному доході 2240 грн, у 2018 році — 881 грн при граничному доході — 2 470 грн., у 2019 році — 960,5 грн при граничному доході — 2 690,0 грн.