Міністерство охорони здоров’я у листі № 10.03.67/3773/37584 від 2 грудня 2013 року нагадало, що працівникам сімейних амбулаторій, надбавка за тривалість безперервної роботи встановлюється у розмірі до 40 % залежно від стажу безперервної роботи.
Працівники амбулаторій сімейної медицини, як самостійних закладів, так і тих, що є структурними підрозділами центрів первинної медико-санітарної допомоги або інших закладів охорони здоров’я, мають право на надбавку за тривалість безперервної роботи відповідно до п. 1 пп. 4.1.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» незалежно від їх місцезнаходження (міська чи сільська місцевість).
Надбавка за тривалість безперервної роботи встановлюється у розмірі до 40 % залежно від стажу безперервної роботи зокрема:
- лікарям, незалежно від найменування посад;
- дільничним сестрам медичним;
- зубним лікарям;
- медичним сестрам загальної практики — сімейної медицини дільничних лікарень, амбулаторій, у т. ч. лінійних на залізничному транспорті та тих, що увійшли до складу центрів первинної медико-санітарної допомоги або до центральних районних, районних та міських лікарень, що розташовані в сільській місцевості, амбулаторій сімейної медицини.
Крім того, право на встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи у розмірі до 30 відсотків залежно від стажу безперервної роботи мають:
- завідувачі амбулаторій, що увійшли до складу Центрів первинної медико-санітарної допомоги або інших закладів охорони здоров’я, розташованих у міській місцевості;
- завідувачі терапевтичних, педіатричних відділень та відділень сімейної медицини;
- лікарі загальної практики;
- лікарі дільничні – терапевти та педіатри територіальних дільниць;
- дільничні медичні сестри;
- медичні сестри загальної практики — сімейної медицини міських поліклінік (підрозділів), у т. ч. поліклінік центральних районних, районних лікарень сільських районів, центральних районних поліклінік, на які в разі відсутності ЦРЛ покладені їх функції, територіальних медичних об’єднань, центрів первинної медико-санітарної допомоги (крім амбулаторій сімейної медицини, які є структурними підрозділами вказаних закладів охорони здоров’я).