Функції колективного договору
Здавалося б, на будь-якому підприємстві і без колективного договору є багато документів, що регламентують трудові відносини, тож цілком можна було б обійтися і без нього. Зрештою, у працівників є трудовий договір (якщо він укладений у письмовій формі), а в роботодавця — правила внутрішнього трудового розпорядку. Однак узгодження оптимального балансу інтересів працівників і роботодавців з питань регулювання трудових та інших безпосередньо пов’язаних із ними відносин допомагає досягати таких цілей:
- стабілізації трудових правовідносин із працівниками;
- впорядкування системи оплати праці;
- посилення мотивації працівників у вирішенні завдань, що стоять перед підприємством;
- забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у відповідальному ставленні до виконання своїх трудових (посадових) обов’язків;
- оптимізації планування й управління витратами на оплату праці;
- забезпечення соціального захисту і матеріальної підтримки працівників.
Звичайно, цей перелік не є вичерпним і може бути розширений на розсуд сторін трудових відносин. Установлення показників преміювання, системи доплат і надбавок, надання медичного страхування, позик на навчання й інших заохочень і пільг дозволять уникнути плинності кадрів і утримати кваліфікованих фахівців. Через колективний договір можна вирішувати питання підвищення продуктивності праці, відповідальності колективу тощо. Як показує практика, наявність соціальних гарантій найчастіше набагато більше мотивує працівника, ніж розмір його заробітної плати.
На жаль, на деяких підприємствах колективний договір і досі не набув широкого використання. Його непопулярність пояснюється, як вважають роботодавці, додатковим фінансовим навантаженням, що полягає в наданні додаткових гарантій, компенсацій і пільг працівникам.
Зацікавленість сторін в укладанні колективного договору
Інтерес працівників в укладанні колективного договору очевидний. При цьому не тільки працівники, а й роботодавці отримують вагомі переваги. Передусім це надання роботодавцю трудовим законодавством права встановити в колективному договорі додаткові трудові та соціальні пільги для працівників.
Ще одною перевагою укладання колективного договору варто назвати те, що на підприємстві, на якому укладено такий договір, повинен бути постійний контроль за його виконанням (ст. 19 КЗпП). Такий контроль здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.
Про що роботодавець домовляється з працівниками
Вирішення найбільш нагальних проблем, які найчастіше виникають у діяльності підприємства, можна обумовити саме в колективному договорі, наприклад, щодо:
- форм, системи і розмірів оплати праці;
- виплат допомоги і компенсацій;
- питань про зміну розміру заробітної плати при зростанні цін або інфляції;
- робочого часу працівників і часу відпочинку;
- порядку надання відпусток і положення про їх тривалість;
- питань безпеки і охорони праці працівників;
- піклування роботодавця про здоров’я працівників та членів їхніх сімей;
- пільг і переваг, на які має право працівник, — вони можуть бути сприятливішими порівняно з аналогічними пільгами і перевагами, що передбачені законодавством;
- відмови працівників від страйків у разі виконання роботодавцем умов колективного договору;
- оплати харчування працівників.
Поки договір залишається чинним, він регулює трудові відносини і допомагає вирішити всі питання,що виникають у сторін у зв’язку з його положеннями. Таким чином, позитивний ефект від колективного договору для сторін соціального партнерства очевидний. З одного боку, працівники повинні бути впевнені в прозорості й стабільності відносин з роботодавцем, у тому, щоб існуючі, але не прописані ніде умови праці були закріплені на папері (зарплата, додаткові пільги і переваги),у більш сприятливих умовах праці порівняно зі встановленими законами або іншими нормативно-правовими актами. З другого боку, роботодавцю важливо, щоб у період дії договору не виникало трудових спорів.
Чому колективний договір потрібен роботодавцю?
Кожне підприємство повинно самостійно розробити систему оплати і нормування праці, визначити розміри тарифних ставок і окладів, відрядних розцінок,стимулюючих виплат, режими праці і відпочинку, гарантії і пільги зайнятим в умовах шкідливих виробничих факторів працівникам, соціальні гарантії та гарантії зайнятості. Усі наведені норми повинні бути закріплені в колективному договорі. Водночас у колективному договорі, крім фінансових, встановлюється безліч взаємних зобов’язань, які не потребують грошових витрат , але здатні попередити індивідуальні та колективні трудові спори, забезпечити стабільність у колективі, взаємоповагу сторін.
Колективний договір не обмежує права роботодавця , оскільки в ньому встановлюються тільки ті зобов’язання, які він реально може виконати.
У процесі роботи над проектом договору роботодавець складе максимально точне уявлення про реальні інтереси і потреби працівників .
Наявність колективного договору — ознака сучасного підприємства з прозорими і зрозумілими «правилами гри» у трудовій сфері, підприємства,що піклується про свій кадровий потенціал . Чим вище рівень соціальної підтримки працівників, тим стабільніше колектив, вище відповідальність кожного за кінцеві результати роботи підприємства. Укладання колективного договору позитивно впливає на мотивацію працівників , що збільшує ефективність їх трудового вкладу і, відповідно, збільшує прибуток підприємства. Колективний договір дозволяє налагодити чітку організацію праці і виробничу дисципліну, що підвищує конкурентоспроможність підприємства.
Для роботодавця важливо, щоб умови виплати відповідних компенсацій були передбачені в колективному договорі, що дозволить включити ці суми до складу валових витрат. Як правило, практично кожне підприємство надає хоча б якісь додаткові пільги або блага для своїх працівників, але витрати на їх надання до складу валових може віднести тільки те підприємство,на якому укладено колективний договір і умовами якого передбачені такі види пільг або благ.
Чому колективний договір потрібен працівникам?
Колективний договір встановлює права і гарантії, що покращують становище працівників, порівняно із визначеними законодавством.
Ситуація на ринку праці є такою, що переважна більшість працівників не можуть поодинці домогтися для себе тих умов праці, які закріплює для них колективний договір, укладений представницьким органом працівників і роботодавцем.
Колективний договір — це локальний нормативний документ підприємства, невиконання зобов’язань за яким може бути розглянуто в судовому порядку.
Інформацію підготувала Лариса Красовька, експерт газети «Кадри і зарплата», експерт із трудового права і кадрового діловодства, володар звання «Кадровик року’2016».
