Під час воєнного стану українське законодавство дозволяє укладати трудовий договір у будь-якій формі — усній або письмовій, за згодою сторін. Водночас спрощення процедури не означає відмову від базових кадрових документів.
Ключове правило: навіть якщо сторони домовилися про усний формат, заява працівника та наказ про прийняття на роботу залишаються обов’язковими. Саме ці документи підтверджують факт виникнення трудових відносин і є підставою для їх обліку.
Трудовий договір як правова угода передбачає виконання працівником визначеної роботи та обов’язок роботодавця забезпечити оплату праці й належні умови. Тому фіксація домовленостей має принципове значення — як для працівника, так і для роботодавця.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
На практиці відсутність наказу або заяви може призвести до ризиків: від трудових спорів до фінансових санкцій під час перевірок. Саме тому навіть за умов гнучкого регулювання ігнорувати оформлення документів не можна.
Отже, усна форма трудового договору є допустимою, але вона не скасовує необхідності документального підтвердження. Дотримання цих вимог дозволяє уникнути проблем і забезпечує правову визначеність у трудових відносинах.
Джерело: Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці
