Як правильно нумерувати пункти й підпункти в текстах службових документів? Річ у тім, що Правила № 1000/5 рекомендують пункти нумерувати арабськими цифрами, а підпункти цифрами з дужкою. Як, відповідно до цієї рекомендації, слід оформлювати, наприклад: пункт 12 підпункт 12.1) чи пункт 12 підпункт 1)?
Згідно з пунктом 6 глави 8 «Загальні вимоги до тексту управлінських документів» розділу ІІ «Документування управлінської інформації» Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, тексти складних і великих за обсягом документів (як-от: положення, правила, інструкції, огляди, звіти тощо) поділяються на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. При цьому пункти в тексті нумерують арабськими цифрами з крапкою, а підпункти — арабськими цифрами з дужкою.
Слід зауважити, що після дужки крапку не ставлять, а відтак наступне слово пишеться з маленької літери.
Зверніть увагу: підпункт може складатися з кількох речень або навіть абзаців, у кінці яких ставлять крапку. У такому підпункті крапка з комою має стояти після останнього речення.
Автор: Олена Загорецька, канд. іст. наук, с. н. с., провідний науковий співробітник відділу документознавства Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства
Повний текст статті читайте в журналі «Діловодство та документообіг» № 7, 2016
