Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105 (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) на період тимчасової непрацездатності. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачує (сплачувала) і/або за яку сплачується чи сплачувався в установленому законом порядку єдиний внесок.
Підставою для виплати лікарняних є виданий і оформлений у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи.
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу працівника: чим більший стаж — тим більший відсоток виплати. Страховий стаж визначається у відсотках, а саме: до 3-х років — 50%; від 3 до 5 років — 60%; від 5 до 8 років — 70%; понад 8 років — 100% та застосовується до середньоденної заробітної плати.
На час протиепідемічних заходів Фонд соціального страхування України продовжує фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності за загальними страховими випадками, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, у тому числі, у разі діагностування COVID-19; необхідності в догляді за хворою дитиною; необхідності в догляді за хворим членом сім’ї. Однак на період карантину перелік страхових випадків, за якими надаються допомоги, розширено. Фінансування здійснюється за лікарняними листками, виданими з двох додаткових підстав:
• у зв’язку з відстороненням від роботи для осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, якщо ці особи були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями та у разі неможливості здійснення тимчасового переведення цих осіб за їх згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Розмір допомоги залежить від страхового стажу та виплачується за рахунок ФССУ з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
• працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також і на самоізоляції під контролем у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій будуть виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФССУ починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до повного одужання у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
