Події сьогодення підтверджують важливість виконання завдань у сфері оборони й особливо потребу якісної організації військового обліку військовозобов’язаних осіб на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах.
Згідно з положенням статті 16 Закону України «Про оборону» від 6 грудня 1991 року № 1932-ХІІ на підприємствах усіх форм власності та їх посадових осіб покладаються завдання у сфері оборони держави. Зокрема, щодо ведення персонального обліку військовозобов’язаних та призовників, їхньої підготовки до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірні) та спеціальні збори і під час мобілізації, створення працівникам належних умов для виконання ними військового обов’язку. Зазначені обов’язки покладаються на працівників кадрових служб (служб персоналу). Обов’язки підприємств щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачено статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ. Виконання цих обов’язків теж частково покладається на працівників кадрових служб.
Основи організації військового обліку визначаються главою VI Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232- ХІІ й докладно конкретизовані у Положенні про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 року № 377, та Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 15 грудня 2010 року № 660.
Етапи організації обліку військовозобов’язаних і призовників на підприємстві:
1-й етап — призначення відповідальної особи за ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників;
2-й етап — підготовка відповідальної особи до належного виконання обов’язків щодо військового обліку;
3-й етап — ведення відповідальною особою документів щодо військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних;
4-й етап — ведення персонального обліку;
5-й етап — забезпечення оперативного обліку військовозобов’язаних;
6-й етап — робота щодо бронювання.
Керівник підприємства зобов’язаний видати наказ, відповідно до якого потрібно доручити певному структурному підрозділу або працівникові цього підрозділу вести військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердити посадову інструкцію відповідального за ведення військового обліку. Норми щодо розрахунку військово-облікового персоналу наведено у пункті 12 Положення № 377. Згідно з цим пунктом військово-обліковий персонал на підприємствах формується відповідно до кількості працівників — військовозобов’язаних і призовників, що перебувають на військовому обліку:
• один працівник — від 500 до 2000 військовозобов’язаних і призовників;
• два працівника — від 2000 до 4000 військовозобов’язаних і призовників;
• три працівники — від 4000 до 7000 військовозобов’язаних і призовників;
• по одному працівникові — на кожні наступні 3000 осіб.
Посадові оклади військово-обліковому персоналу мають визначатися на рівні посадових окладів працівників служб персоналу.
Главою ІІI¹ Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ регулюються відносини щодо прийняття на військову службу та проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства.
Джерело: Методичний посібник «Організація обліку військовозобов’язаних і призовників з нуля» станом на 17 червня 2016 року з урахуванням останніх змін.
