У разі прийняття роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінюється і графік роботи підприємства, установи, організації (далі — підприємство) та норми тривалості робочого часу в місяцях, в яких переносяться робочі дні. Таке рішення не спричиняє зменшення тривалості робочого часу впродовж року, фонду заробітної плати, обсягів виробництва, надходжень бюджетних коштів тощо.
Усі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства. Якщо на підприємстві наказом роботодавця у 2019 році 30 квітня визначене вихідними, а 11 травня — робочим, то працівники, які перебували в установлені наказом вихідні дні у відпустках (хворіли), мають працювати відповідно до нового графіка роботи, тобто дні 11 травня — робочі. При цьому тривалість установленого робочого дня у суботу має дорівнювати тривалості робочого дня, за який проводиться відпрацювання, тобто відповідно до статті 53 Кодексу законів про працю України це скорочений на 1 годину робочий день.
На підставі наказу про перенесення робочих днів у табелі обліку використання робочого часу 30 квітня слід відмічати як вихідний, а 11 травня — як робочий (у табелі проставляється відповідний буквений або цифровий код).
Відсутність працівника на роботі в установлений робочий день без поважної причини може кваліфікуватися як прогул. Якщо працівник не приступив до роботи у робочі дні з поважної причини, він має підтвердити це відповідним документом (листком непрацездатності, наказом про надання відпустки тощо).
Консультація шеф-редактора журналу «КАДРОВИК.UA» Вікторії Ліпчанської.
