Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати вважається невідпрацьованим з поважних причин та виключається з розрахункового періоду при визначенні суми матеріального забезпечення від Фонду соціального страхування України.
Строк такої відпустки у загальних випадках становить до 15 календарних днів на рік. Водночас, на період накладеного карантину тривалість відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін може перевищувати 15 календарних днів.
Зазначена норма регламентована частиною третьою статті 84 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) та частиною третьою статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР, відповідні зміни набули чинності 17 березня 2020 року.
Незалежно від тривалості, період відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін вважається невідпрацьованим з поважних причин, а отже, виключається з розрахункового періоду та не зменшує суму виплат за лікарняними від Фонду.
Зазначимо, розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності пологах залежить від середньоденного доходу працівника. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. Зокрема, до поважних причин відноситься відпустка без збереження заробітної плати.
