Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт — особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Законами України «Про загальну середню освіту» «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» не передбачено запровадження для працівників вказаних закладів освіти контрактної форми роботи.
Законом України «Про вищу освіту» передбачено прийом на роботу за контрактом для керівника вищого навчального закладу (ст. 21), завідувача кафедрою (ст. 30), керівника факультету (ст. 40). Крім того Законом України «Про науково та науково-технічну діяльність» передбачена можливість застосування контрактної форми роботи для наукових працівників — вчених, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» затверджено Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників. Відповідно до зазначеного положення прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами.
Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними.
Роботодавець зобов’язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.
Особи, які за своїми службовими обов’язками мають доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не вправі її розголошувати.
Вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, що регулюються чинним законодавством, та по відношенню до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням.
УКЛАДЕННЯ КОНТРАКТУ
Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.
Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту.
За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій формі.
Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.
ЗМІСТ КОНТРАКТУ
У контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов’язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
Умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.
У контракті можуть також визначатись умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємства, установи, організації (якщо це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами).
На основі Типової форми контракту з працівником у контракті можуть бути зафіксовані (в межах норм, що не суперечать законодавству) особливі умови праці по окремих професіях і видах робіт, з урахуванням їх специфіки, професійних особливостей.
У контракті може бути передбачено додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.
Якщо умовами контракту передбачається переїзд працівника на роботу в іншу місцевість, сторони визначають у контракті умови, гарантії та компенсації такого переїзду та умови забезпечення працівника (а в разі необхідності і членів його сім’ї) житловою площею або оплату витрат за найом (піднайом) житлового приміщення чи користування готелем.
У контракті визначаються режими робочого часу і часу відпочинку працівника.
Тривалість відпустки працівника не може бути меншою від встановленої законодавством для цієї категорії працівників.
Якщо для службових поїздок працівник використовуватиме власний автомобіль, сторони передбачають умови виплати відповідної компенсації.
За угодою сторін у контракті може бути визначено й інші умови організації праці, необхідні для виконання зобов’язань, взятих на себе сторонами.
У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання.
Контракт повинен передбачати зобов’язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту:
- працівником — з причин невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених контрактом;
- роботодавцем — з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.
Контрактом може бути встановлено додаткові гарантії працівникові на випадок дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин.
Контрактом не може бути:
- змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів;
- запроваджено по відношенню до працівника повної матеріальної відповідальності, крім випадків, передбачених статтею 134 Кодексу законів про працю України.
РОЗІРВАННЯ КОНТРАКТУ
У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.
У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов’язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
Контракт підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за контрактом, порушення роботодавцем законодавства про працю, невиконання чи неналежного виконання роботодавцем зобов’язань, передбачених контрактом, та з інших поважних причин. Звільнення працівника у цьому разі проводиться відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України.
За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Спори між сторонами контракту розглядаються в установленому чинним законодавством порядку.
Типова форма контракту затверджена наказом Міністерства праці України N 23 від 15.04.94 «Про затвердження Типової форми контракту з працівником».
Прес-служба КМОППОіНУ
