Передплати журнал

Попередження за два місяці й пропонування іншої роботи: чи застосовуються ці вимоги в разі вивільнення в період воєнного стану


Частиною четвертою статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що вимоги частин першої — третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до частин першої — третьої статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення частини четвертої статті 49-2 КЗпП стосуються лише тих працівників, зміна організації виробництва і праці безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон № 3543) мобілізація — це комплекс заходів, здійснюваних із метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Для працівників підприємств, установ, організацій, у яких зміни в організації виробництва і праці не пов’язані з виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану й не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги частин першої — третьої статті 49-2 КЗпП застосовуються в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, у разі вивільнення працівників під час дії воєнного стану у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, не пов’язаними з виконанням мобілізаційних завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за винятком вимог статті 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.

Замовляйте ексклюзивну добірку «Мобілізований працівник: алгоритм дій для кадровика» від редакції журналу «КАДРОВИК.UA».

Джерело: Управління Держпраці у Полтавській області

Матеріали до теми


Військовослужбовцям планують спростити умови взяття короткої відпустки в період воєнного стану: новий законопроєкт
В особливий період під час воєнного стану військовослужбовцям можна надавати відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі ...
Мінагрополітики створило електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних
Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі — Мінагрополітики) створило електронний сервіс — електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних. Як ...
Скорочення штату під час війни: який критерій визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці визначальним критерієм переважного права залишитися ...
Що варто знати про виплату відпускних у період воєнного стану?
Право кожного громадянина на працю та відпочинок гарантовано Конституцією України (статті 43, 45). Законодавством України передбачено надання відпусток для відновлення ...