На сайті Федерації професійних спілок України розміщено проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини».
Проєктом Порядку надання відпустки при народженні дитини (далі — Порядок) визначається механізм та умови надання одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини відповідно до статті 191 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).
Пунктом 2 Порядку визначаються такі поняття термінів як:
• одинока мати — мати, у актовому записі та/або свідоцтві про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком ;
• одинокий батько — батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою;
• інший повнолітній родич дитини — повнолітній рідний брат або сестра.
Наведені терміни вживаються відносно дитини, у зв’язку з народженням якої надається відпустка.
Пунктом 3 Порядку визначається осіб, які мають право на таку відпустку, ці ж особи визначенні статтею 19¹ Закону № 504, до них належать:
• чоловік, дружина якого народила дитину;
• батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
• баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Пунктом 4 Порядку визначено, що відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більше ніж 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка має бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.
У пункті 5 Порядку зазначено, що відпустка не підлягає поділу на частини.
Пунктами 6, 7, 8, 9 Порядку визначено перелік документів, які необхідно пред’явити особі, яка звернулася із відповідною заявою про надання відпустки.
Чоловік, дружина якого народила дитину, при поданні заяви про надання відпустки має пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб.
Батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, при поданні заяви про надання відпустки має пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини або свідоцтво про народження дитини, а також додати заяву батька та матері дитини про визначення її походження та довідку про фактичне місце проживання, видану виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка засвідчує їх спільне проживання.
Баба, дід, або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким, при поданні заяви про надання відпустки мають пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та вказується особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною.
Баба, дід, або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою, при поданні заяви про надання відпустки мають пред’явити документ необхідний для державної реєстрації народження дитини або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокої матері, в якій вказується особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною.
Для підтвердження статусу «одинокої матері» такі особи також додають копію витягу з Книги реєстрації народжень (якщо немає свідоцтва про народження дитини, в якому відомості про батька дитини внесені в установленому порядку за вказівкою матері) або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.
Пункт 10 Порядку зазначено, що працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки має додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.
Пункт 11 Порядку — у разі неподання особами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, документів, визначених пунктами 6-10 цього Порядку, подання їх не у повному обсязі, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю, в одноденний термін інформує цих осіб про відмову у наданні відпустки при народженні дитини.
Пункт 12 — у разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.
Пунктом 13 Порядку визначено, що заробітна плата працівникам за час цієї відпустки виплачується не пізніше трьох днів з дня її початку.
