Відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці під час роботи з неповним робочим днем


Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області було надане роз’яснення з питання щодо визначення права працівників на отримання щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці під час роботи з встановленим неповним робочим днем.

Право працівників на отримання щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці визначається у відповідності до вимог Списку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 (далі — Постанова № 1290).

Тривалість такої відпустки передбачається колективним договором (або трудовим договором) на підставі результатів проведеної атестації робочих місць за умовами праці та часу фактичної зайнятості працівників зазначених вище умовах.

Пунктом 10 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16, визначено, що у розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад.

Розрахунок має вестись від повної або скороченої тривалості робочого дня, визначеної вимогами чинного законодавства.

Таким чином, працівники, яким було встановлено неповний робочий день (3 години на день при 8 годинному повному робочому дні), не мають права на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці.