Порядок оподаткування вихідної допомоги при звільненні працівника


Відповідно до підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями.

Винятки, передбачені підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пункту 167.2–167.5 статті 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 %.

Джерело: Головне управління ДПС у Львівській області

Електронна версія журналу КАДРОВИК.UA

Матеріали до теми


Інформація про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин як підстава для перевірки
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № ...