Умовно робочий час за тривалістю можна поділити на три види:
1) Нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 годин на тиждень;
2) Неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;
3) Скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.
Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень як при п’яти, так і при шестиденному робочому тижні.
Відповідно до статті 56 КЗпП за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.
Особи, які працюють неповний робочий час, користуються тими самими правами, що і працюючі на умовах нормального робочого часу. Їм надається відпустка тієї самої тривалості, надаються вихідні і святкові дні, час роботи зараховується у трудовий стаж.
Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Запровадження неповного робочого часу відповідно до статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.
У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити таке:
1) вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень),
2) режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи),
3) період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.
Скорочений робочий час встановлюється для таких категорій :
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
2) для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень;
3) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень;
4) для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.
