Які дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися до державних службовців? Які органи їх застосовують? Хто має входити до складу дисциплінарної комісії?
1 травня 2016 року набув чинності Закон № 889 (крім окремих його положень), який за своїм змістом є новим законом, що визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка має функціонувати в інтересах держави і суспільства в умовах проведення реформ в Україні.
Закон № 889 регламентує питання дисциплінарної відповідальності державних службовці, яким визначено:
— підстави дисциплінарної відповідальності державних службовців;
— органи, що застосовують дисциплінарні стягнення;
— види дисциплінарних стягнень;
— порядок їх застосування, оскарження та зняття.
Варто зазначити, що до набуття чинності Закону № 889 питання дисциплінарної відповідальності державних службовців регулювалися загальними нормами законодавства про працю України. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців відповідно до частини третьої статті 14 Закону № 3723 полягали лише в тому, що до них, окрім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю України, могли застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
— попередження про неповну службову відповідність;
— затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Частиною другою статті 140 КЗпП передбачено, що до окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного й громадського впливу.
Відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до загального кола працівників може бути застосовано лише один із таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Разом із тим законодавством, статутами й положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Зокрема, статтею 66 Закону № 889 передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до державних службовців, а також визначено умови їх застосування залежно від вчиненого державним службовцем дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889 до державних службовців може застосовуватися один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Зауваження, догана й попередження про неповну службову відповідність є дисциплінарними стягненнями особистого немайнового характеру. Вони полягають у негативній оцінці й засудженні поведінки державного службовця в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний примусити державного службовця в подальшому належним чином виконувати свої службові обов’язки. В окремих випадках зазначені дисциплінарні стягнення можуть бути передумовою для звільнення державного службовця або позбавлення його певних матеріальних благ (премій, заохочень тощо).
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення, яке допускається лише у випадках визначених частиною 5 статті 66 Закону № 889.
Варто зазначити, що поняття «дисциплінарне стягнення» вужче, ніж поняття «заходи дисциплінарного впливу». Дисциплінарними стягненнями є лише ті заходи, які зазначені в статті 147 КЗпП та, відповідно, у частині 1 статті 66 Закону № 889. Інші заходи, такі як позбавлення премії, передбаченої системою оплати праці, є заходами впливу, а не стягненнями.
Частиною 1 статті 63 Закону № 889 передбачено, що керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Порядок утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження
Частиною 1 статті 68 Закону № 889 передбачено, що дисциплінарні провадження ініціює суб’єкт призначення.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру й тяжкості вчиненого державним службовцем дисциплінарного проступку відповідно до статті 69 Закону № 889 утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які обіймають посади державної служби категорії «А», є комісія з питань вищого корпусу державної служби (п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону № 889), яка утворюється в порядку, встановленому статтею 14 Закону № 889.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які обіймають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби в кожному державному органі. Вона діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації — представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.
Докладніше про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності читайте в № 12, 2016 журналу «Довідник кадровика»
| Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат |
Придбати журнал «Довідник кадровика» із вкладенням
Придбати акційний журнал «Довідник кадровика»
Придбати електронний журнал «Довідник кадровика»
