13 вересня у Верховній Раді України зареєстровано та подано на розгляд проєкт Закону № 6045 «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо забезпечення прозорості діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та ліквідацію неринкових механізмів регулювання ринку праці».
Проєктом пропонується скасувати обов’язкову виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж десять (в окремих випадках — п’яти) мінімальних її значень
Мета законопроєкту — ліквідація шахрайським схем заробітку, до яких вживаються окремі суб’єкти господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та такого неринкового механізмів регулювання трудової міграції як обов’язкова виплати заробітної плати у розмірі не менше ніж десять (в окремих випадках — п’яти) мінімальних її значень.
Проєктом заплановано заборонити стягнення плати (гонорари, комісійні та інші винагороди) суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, з громадян, яким надано зазначені послуги. Така плата, на думку нардепів, повинна стягуватись із роботодавця.
У статті 38 Закону від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі — Закон № 5067) буде зазначено, що надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб’єктом господарювання. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України інформацію та консультації щодо переваг легального працевлаштування за кордоном, про характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою перебування.
Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.
У новій редакції запропоновано викласти статтю 421 Закону № 5067, у якій прописані підстави для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Згідно з цією статтею Закону № 5067 роботодавець має отримати дозвіл для таких категорій осіб, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ:
- відряджені іноземні працівники;
- внутрішньокорпоративні цесіонарії;
- іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
- інші іноземці та особи без громадянства.
Особливими категоріями іноземців та осіб без громадянства, які претендують на працевлаштування в Україні, є:
1) іноземні високооплачувані професіонали;
2) засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;
3) випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
4) іноземні працівники творчих професій;
5) іноземні ІТ-професіонали;
6) гіг-спеціалісти.
Важливим є те, що пропонується виключити норму, згідно з якою для працевлаштування іноземця (крім особливих категорій іноземців та осіб без громадянства, які претендують на працевлаштування в Україні) роботодавець в Україні зобов’язується виплатити такому іноземцю не менше 10/5 мінімальних заробітних плат.
Депутати вважають, що ця норма знижувала конкурентне середовище для вітчизняних роботодавців при виборі працівника, особливо в умовах катастрофічної нестачі кадрів, яка з кожним днем тільки посилюється. Досить складною й дороговартісною виглядає процедура отримання дозволу на працевлаштування в Україні іноземців та легалізації їх заробітної плати через неконкурентність та зайву зарегульованість.
У разі прийняття цей Закон набере чинності через десять днів з дня його опублікування.
При цьому умови трудових договорів (контрактів) та гіг-контрактів, які передбачають виплату заробітної плати на рівні не меншому ніж встановлений статтею 421 Закону «Про зайнятість населення» у редакції до набрання чинності цим Законом, застосовуються після набрання чинності цим Законом на строк дії таких трудових договорів (контрактів) та гіг-контрактів або до внесення відповідних змін до таких трудових договорів (контрактів) та гіг-контрактів з підстав та у порядку, передбачених законом.
Джерело: за матеріалами ВРУ
