Письмова згода працівника працювати під час повітряної тривоги не звільняє роботодавця від обов’язків щодо охорони праці. Навіть якщо працівник підписав розписку про те, що самостійно оцінює ризики та бере їх на себе, це не усуває відповідальності керівництва за порушення вимог безпеки.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпечні умови праці, запобігати виробничим ризикам і контролювати дотримання вимог охорони праці. Передати ці обов’язки працівникові шляхом підписання документа неможливо.
Водночас стаття 14 цього Закону зобов’язує працівників дбати про власну безпеку та виконувати вимоги охорони праці. Однак порушення з боку працівника саме собою не усуває можливих порушень роботодавця.
Також читайте: «Повітряна тривога і травма працівника: коли роботодавцю загрожує відповідальність»
Коли дозволено працювати під час тривоги
Постанова Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 передбачає можливість роботи без тимчасового або постійного укриття за погодженням із трудовим колективом за визначених умов. Такий перехідний період обмежений трьома місяцями з дня набрання чинності постановою — до 4 грудня 2026 року. Ця можливість не поширюється на червоний рівень загрози.
Дозвіл продовжувати роботу за жовтого рівня загрози не скасовує обов’язку роботодавця забезпечувати безпеку працівників.
Чи відповідатиме керівник у разі влучання ракети
Сам факт влучання ракети або безпілотника на територію підприємства не означає автоматичної вини роботодавця. Для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України необхідно встановити винне порушення вимог охорони праці та причинний зв’язок між ним і заподіяною шкодою здоров’ю або загибеллю людей.
Отже, розписка працівника не є гарантією звільнення роботодавця від відповідальності. Вирішальне значення матимуть дотримання вимог безпеки, обставини події та наявність причинного зв’язку між можливими порушеннями й наслідками.
Джерело: Верховна Рада України
