Повітряна тривога під час робочого дня давно стала для українських підприємств не винятковою, а реальною виробничою обставиною. Працівник може отримати травму внаслідок ракетного чи дронового удару, падіння уламків, вибухової хвилі або навіть під час переміщення до укриття.
Але чи означає травмування працівника на роботі автоматичну відповідальність роботодавця? Ні. Для цього необхідно встановити, за яких обставин сталася подія, чи пов’язана вона з виконанням трудових обов’язків, чи були порушені вимоги охорони праці та чи існує причинний зв’язок між таким порушенням і наслідками.
Повітряна тривога — не автоматична вина роботодавця
Якщо працівник постраждав під час повітряної тривоги, перше питання полягає не в тому, хто винен, а в тому, чи є подія нещасним випадком, пов’язаним із виробництвом.
Сам факт перебування людини на території підприємства під час ракетного або дронового удару ще не дає підстав автоматично покласти відповідальність на роботодавця.
Наприклад, працівник може перебувати на робочому місці, коли внаслідок прямого удару пошкоджено будівлю і він отримав травму. Якщо роботодавець належно організував заходи безпеки, працівники були поінформовані про порядок дій, мали можливість пройти до укриття, а травмування стало безпосереднім наслідком воєнної атаки, сам факт отримання травми не означає наявності вини роботодавця.
Інша ситуація виникає, якщо під час розслідування встановлять, що роботодавець порушив вимоги охорони праці або цивільного захисту, а це порушення перебувало у причинному зв’язку з травмуванням.
Що роботодавець повинен забезпечити
Відповідно до статті 153 КЗпП України на підприємствах, в установах та організаціях мають створюватися безпечні й нешкідливі умови праці.
Роботодавець повинен забезпечувати відповідність умов праці вимогам законодавства про охорону праці, вживати заходів для запобігання виробничому травматизму та не допускати ситуацій, у яких працівник змушений виконувати роботу, що становить явну небезпеку для його життя чи здоров’я.
Це особливо важливо під час воєнного стану.
На підприємстві мають бути визначені зрозумілі правила поведінки працівників у разі виникнення небезпеки. Працівники повинні знати, куди їм прямувати після оголошення тривоги, хто відповідає за організацію евакуації, де розташоване укриття та які дії необхідно виконати.
Роботодавець також не повинен створювати перешкод для дотримання працівниками встановлених правил безпеки.
Радимо прочитати: «Повітряна тривога: уряд визначив правила роботи лікарень, амбулаторій та служб екстреної допомоги»
Працівник також має обов’язки
Безпека на підприємстві — це не лише відповідальність роботодавця.
Стаття 159 КЗпП зобов’язує працівника знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, дотримуватися правил безпеки та повідомляти керівника про небезпечні ситуації.
Якщо виникла виробнича ситуація, яка становить небезпеку для життя чи здоров’я, працівник має право відмовитися від дорученої роботи.
Тому під час розслідування нещасного випадку оцінюються дії не лише роботодавця, а й самого потерпілого.
Водночас порушення працівником правил безпеки не означає, що роботодавець автоматично звільняється від усіх обов’язків. Навіть у такій ситуації нещасний випадок повинен бути належним чином розслідуваний.
Навчання працівників діям під час надзвичайних ситуацій
Важливе значення має і Кодекс цивільного захисту України.
Стаття 40 Кодексу передбачає обов’язковість навчання працюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях. Таке навчання проводиться, зокрема, у робочий час за рахунок коштів роботодавця відповідно до встановлених програм.
Тому роботодавцю недостатньо просто розмістити десь на підприємстві інформацію про найближче укриття.
Під час розслідування може виникнути питання: чи був працівник фактично поінформований про порядок дій, чи проводилося відповідне навчання, чи знав він, куди прямувати під час тривоги та чи мав реальну можливість виконати встановлені правила?
Саме ці обставини можуть мати принципове значення для юридичної оцінки події.
Значення рівня повітряної загрози
Окремо слід враховувати зміни у системі оповіщення.
У вересні 2026 року сигнал повітряної тривоги було диференційовано залежно від рівня загрози. Зокрема, передбачено червоний рівень — ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза, та жовтий рівень — дронова загроза.
Тому під час оцінки конкретної ситуації має значення не лише сам факт оголошення повітряної тривоги.
Необхідно враховувати характер загрози, місце роботи, характер виконуваних працівником завдань, встановлений на підприємстві порядок дій та можливість працівника скористатися передбаченими заходами безпеки.
Отже, сама наявність сигналу тривоги не дозволяє зробити автоматичний висновок ні про вину роботодавця, ні про її відсутність.
Також читайте: «Чи можна змушувати працівників ТРЦ «відпрацьовувати» час повітряної тривоги»
Коли травма може бути пов’язана з виробництвом
Питання про зв’язок нещасного випадку з виробництвом вирішується за результатами розслідування, порядок якого визначає постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.
Під час розслідування встановлюються обставини та причини події, а також з’ясовується, чи пов’язана вона з виконанням працівником трудових обов’язків.
Значення можуть мати, зокрема, такі обставини:
- чи виконував працівник трудові обов’язки;
- чи перебував на робочому місці або території підприємства;
- чи виконував доручення роботодавця;
- чи переміщувався до укриття після оголошення тривоги;
- чи перебував за межами підприємства у зв’язку з виконанням роботи;
- чи існував зв’язок між місцем перебування працівника та його трудовими функціями.
Наприклад, якщо працівник під час оголошення тривоги залишає робоче місце та прямує до визначеного укриття і в цей момент отримує травму, обставини такого переміщення обов’язково повинні бути оцінені під час розслідування.
Не можна просто сказати: «Він уже не працював, тому це не виробничий випадок». Так само не можна автоматично стверджувати протилежне.
Виробничий випадок ≠ вина роботодавця
Це один із ключових моментів, який необхідно розрізняти.
Визнання події пов’язаною з виробництвом саме по собі не означає, що роботодавець винен у травмуванні працівника.
Спочатку встановлюється зв’язок події з виконанням трудових обов’язків. Окремо з’ясовується, чи було порушення законодавства про охорону праці та хто саме його допустив.
Наприклад, працівник може отримати травму через вибухову хвилю внаслідок ракетного удару. Якщо підприємство виконало свої обов’язки щодо організації безпеки, працівників належно поінформували, було забезпечено можливість пройти до укриття, а роботодавець не вимагав продовжувати роботу всупереч правилам, сам факт ракетного удару не створює автоматичної вини роботодавця.
Водночас якщо буде встановлено, що працівника змусили залишатися на робочому місці під час очевидної небезпеки, не дозволили пройти до укриття або не виконали обов’язкових заходів безпеки, ситуація може отримати зовсім іншу правову оцінку.
Рекомендуємо: «Як діяти на роботі під час повітряної тривоги: роз’яснення Мін’юсту»
Якщо працівник постраждав безпосередньо від удару
Воєнна атака може бути безпосередньою причиною травми. Але це не скасовує обов’язку належним чином оформити та розслідувати нещасний випадок, якщо для цього є передбачені законодавством підстави.
При цьому потрібно розмежовувати причину травми та причину юридичної відповідальності.
Ракетний або дроновий удар може бути причиною травмування. Але для притягнення роботодавця до відповідальності необхідно встановити додаткові обставини — конкретне порушення його обов’язків та причинний зв’язок між цим порушенням і наслідками.
Саме тому формула «працівник отримав травму на роботі — отже, винен роботодавець» є юридично неправильною.
Що буде, якщо сам працівник порушив правила
Під час розслідування також аналізуватиметься поведінка потерпілого.
Якщо роботодавець встановив порядок дій під час тривоги, провів необхідне навчання, ознайомив працівників із правилами та забезпечив можливість скористатися укриттям, але працівник без поважних причин проігнорував встановлені правила, це може бути враховано під час встановлення причин нещасного випадку.
Наприклад, працівник міг мати чітку вказівку перейти до укриття, але залишився у небезпечній зоні без об’єктивної причини.
Проте навіть така поведінка не звільняє роботодавця від обов’язку провести передбачене законом розслідування.
Які виплати може отримати потерпілий
Якщо за результатами розслідування подію буде визнано страховим нещасним випадком на виробництві, потерпілий може мати право на передбачені законодавством страхові виплати.
Зокрема, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, а за наявності відповідних підстав — інші страхові виплати у зв’язку з втратою професійної працездатності.
Важливо: страхова виплата і відповідальність роботодавця — це не одне й те саме.
Працівник може отримати страхове забезпечення у зв’язку з виробничим нещасним випадком навіть тоді, коли роботодавець не є винним безпосередньо у ракетному чи дроновому ударі.
Коли можлива адміністративна відповідальність
Якщо під час розслідування буде встановлено порушення законодавства про охорону праці, може постати питання про адміністративну відповідальність відповідних посадових осіб.
Стаття 41 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
Окремі норми встановлюють відповідальність за порушення порядку повідомлення про нещасний випадок на виробництві.
Тобто підставою для відповідальності є не сама повітряна тривога і не сам факт травмування, а встановлене порушення конкретного обов’язку.
Коли можлива кримінальна відповідальність
У випадках, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило передбачені Кримінальним кодексом наслідки, може розглядатися питання про відповідальність за статтею 271 КК України.
Але й тут недостатньо лише факту травмування.
Необхідно встановити конкретне порушення вимог охорони праці, особу, на яку були покладені відповідні обов’язки, передбачені законом наслідки та причинний зв’язок між порушенням і наслідками.
Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ та інші кадрові послуги експертів журналу «КАДРОВИК.UA»
Що потрібно перевірити після травмування працівника
Для правильної юридичної оцінки події важливо зафіксувати якомога більше обставин:
- дату, час і місце події;
- який саме сигнал тривоги було оголошено;
- характер повітряної загрози;
- що саме робив працівник у момент травмування;
- чи виконував він трудове завдання;
- чи прямував до укриття;
- які правила дій під час тривоги діяли на підприємстві;
- чи був працівник із ними ознайомлений;
- чи проводилося навчання та інструктаж;
- чи була можливість скористатися укриттям;
- чи вимагав роботодавець продовжувати роботу;
- чи дотримувався працівник установлених правил;
- що стало безпосередньою причиною травми;
- чи були допущені порушення вимог охорони праці;
- чи є причинний зв’язок між таким порушенням і наслідками.
Висновок
Травма працівника під час повітряної тривоги не означає автоматичної вини роботодавця. Однак і посилання на ракетний чи дроновий удар як на зовнішню причину не може бути підставою для того, щоб просто не розслідувати подію.
У кожному випадку необхідно встановити, чи пов’язана подія з виконанням трудових обов’язків, які обставини призвели до травмування, чи дотримувалися роботодавцем вимоги охорони праці та цивільного захисту, а також чи були порушення з боку самого працівника.
Для роботодавця ключовим захистом є не формальний наказ про дії під час тривоги, а реально організована система безпеки: доступне укриття, зрозумілий алгоритм дій, належне інформування, навчання працівників та відсутність вимог продовжувати роботу в умовах очевидної небезпеки.
Саме ці обставини можуть стати вирішальними під час розслідування та визначення того, чи нестиме роботодавець юридичну відповідальність за наслідки травмування працівника.
Джерело: Судово-юридична газета
