Державна служба України з питань праці у листі від 18 листопада 2024 року № 1758/2.3/2.2-ЗВ-24а надала роз’яснення щодо можливості працювати за сумісництвом особі з інвалідністю.
Статтею 17 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Послуги з військового обліку • Письмові і телефонні КОНСУЛЬТАЦІЇ
Для довідок: 0 (800) 219-977
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Скористайтеся зручним цілодобовим онлайн-сервісом в системі КАДРИ.UA, де, зокрема, детально проаналізовані останні зміни в бронюванні військовозобов’язаних під час воєнного стану
Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частиною першою статті 1021 КЗпП визначено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи.
Рекомендуємо до перегляду: «Бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг»
Відповідно до частини першої статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Отже, робота за основним місцем та за сумісництвом є окремими трудовими договорами, кількість відпрацьованих годин за якими обліковується окремо та не підсумовується.
Відповідно до статті 8 Закону України від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» експертиза професійної придатності повнолітніх осіб з інвалідністю здійснюється медико-соціальними експертними комісіями (далі — МСЕК).
Читайте також: З нового року замість МСЕК – оцінювання функціонування особи
Висновок МСЕК з професійної придатності включається в індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю і є підставою для здійснення професійної орієнтації, професійної освіти і наступного працевлаштування з урахуванням побажань і думки особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю — для навчання). Рішення МСЕК є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними закладами незалежно від типу і форми власності.
З огляду на зазначене, щодо можливості працювати за сумісництвом, якщо у висновку МСЕК протипоказаний ненормований робочий день, пропонуємо звернутися до МСЕК.
Джерело: КАДРИ.UA